Доброго дня дорогі учні груп АК-34, АК-35.
Даю
матеріали до уроку з культури добросусідства №25, який відповідно до розкладу
відбувся 23.03.2022 р.
Тема: Декомунізація і назви
Декомуніза́ція в Украї́ні — процес позбавлення
від наслідків комуністичної ідеології, що розпочався в часи розпаду
СРСР та стихійно
активізувався під час ленінопаду в період євромайдану.
Процес декомунізації узаконений ухваленим 9 квітня 2015 року Верховною Радою України пакетом законів.
Процес
декомунізації в суспільному житті України розпочався з декомунізації освіти та
виховання. З навчальних програм навчальних закладів були виведені дисципліни,
присвячені вивченню основ комуністичної ідеології, історії Комуністичної партії тощо. На підприємствах та у військових частинах були ліквідовані так
звані «Ленінські кімнати», прибрані бюсти Леніна та інших
комуністичних партійних діячів. Також відбувалось перейменування підприємств,
установ та організацій, названих на честь комуністичних діячів, інколи із
присвоєнням нових назв на честь українських національних героїв.
Одним з перших пам'ятників
комуністичному режиму, знесених в Україні, був монумент Великій Жовтневій соціалістичній революції в Києві. Знесення відбулось відповідно до рішення Київради у вересні 1991 року
12 червня 2009 року наказом Президента України Віктора
Ющенка в Україні розпочато загальний демонтаж
пам'ятників і пам'ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та
здійснення голодоморів і політичних репресій в країні у радянські часи. Однак, з
очоленням держави 25 лютого 2010 року Віктором
Януковичем та
поступовим заміщенням посадових осіб органів влади представниками «Партії регіонів» та «Комуністичної партії», реалізація наказу Президента України від 12 червня 2009 року
фактично зупинилася та розпочалася активна популяризація ідеології «Русского мира». Поступово відверті шовіністичні дії близького оточення В. Януковича спричинили наростання в
суспільстві гострого обурення, яке наприкінці 2013 року досягнуло піку та
переросло в масовий стихійний антикомуністичний рух за очищення України від символів тоталітарного минулого — ленінопад.
Під час Революції гідності 8 грудня 2013
року в Києві був
повалений пам'ятник Володимиру Леніну. Це викликало ланцюгову реакцію — почався «Ленінопад», в ході якого масово знищувалися пам'ятники радянським
державним діячам та радянська символіка. За перший рік пам'ятники Леніну були
демонтовані в усіх підконтрольних Україні обласних центрах, окрім Запоріжжя.
Обґрунтування декомунізації
Голова Українського інституту
національної пам'яті, історик Володимир В'ятрович вважає,
що відсутність політики декомунізації в Україні після проголошення незалежності
була однією з причин, які призвели до неорадянського реваншу режиму Януковича. Носії радянських
цінностей нині є і були головним кадровим резервом терористичних
загонів у так званих ДНР та ЛНР. Тому питання декомунізації для України
сьогодні стосується вже не лише гуманітарної політики, але й політики безпеки.
Критерії перейменування
Згідно з Законом
України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного
(нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої
символіки» (№…), який був прийнятий Верховною Радою України 9 квітня 2015 року,
зміні назв підлягають топоніми (географічні назви та назви вулиць і підприємств
населених пунктів України), що мають комуністичне походження.
· Основний критерій — символіка комуністичного тоталітарного режиму.
·
Всеосяжність
критеріїв — неможлива, інколи не можна сказати, чи має та чи
інша назва ознаки пропаганди чи символу комуністичного тоталітарного режиму,
тому в деяких випадках неможливо обійтися без експертів (зокрема фахівцями Українського
інституту національної пам'яті.
Суб'єкти перейменування
·
В рамках України,
обласних та районних рад: області, райони, населені пункти (міста, селища
міського типу, селища сільського типу, села), відповідні Ради (обласні, районі,
міські, селищні, сільські);
·
В рамках населених
пунктів: райони в містах, вулиці, бульвари, проспекти, провулки, узвози,
проїзди, площі, майдани, набережні, сквери, мости, інші об'єкти топоніміки
(шляхи, квартали, мікрорайони, житлові масиви тощо), а також назви підприємств,
установ, організацій.
ВИСНОВКИ:
За своєю злочинною
сутністю комуністичний режим і нацистський режим були однаковими, а методи
здійснення ними державної репресивної політики – тотожними. Названі режими
категорично заперечували можливість існування української незалежної держави,
переслідували її прихильників та перешкоджали українському національному
відродженню. Червону зірку,
перехрещені серп і молот та інші символи комуністичного режиму кілька
десятиліть поспіль широко використовували антиукраїнські сили для поширення
атмосфери страху, ненависті та агресії, для заперечення права Українського
народу на власну незалежну державу. Отже, засудження Законом
нацистського режиму та комуністичного режиму і встановлення заборони на
використання їхньої символіки обумовлені легітимною метою – не допустити
повернення до тоталітарного минулого. Така заборона покликана унеможливити
будь-які спекуляції з використанням історичного минулого, пов’язаного з
тоталітарними режимами, не допустити звеличування цих режимів, виправдання їх
злочинів. Домашнє завдання: Опрацювати матеріал
лекції
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Домашнє завдання: Опрацювати матеріал лекції. |
Для зворотнього зв'язку: annacherkay@ gmail.com
Комментариев нет:
Отправить комментарий