Доброго дня учні груп ІІІ курсу.

Пропоную  матеріали до уроку зарубіжної літератури  №15,  який відповідно до розкладу відбудеться:

·        у  групі АКП-36  - 28.01. 2021;

·        у  групі АК - 34 -  28.01. 2021;

·        у  групі АК - 35  - 29.01. 2021;

·        у  групі АКОФ - 37  - 27. 01.2021.

 

 Тема:  Своєрідність поглядів і поетики Р.М. Рільке. Діалог ліричного героя з Богом. («Згаси мій зір … »). Переосмислення античних міфів у віршах митця («Орфей, Еврідіка, Гермес», збірка «Сонети для Орфея»). Філософський характер і художня довершеність лірики поета

                           

                                       І життя може стати мистецтвом,

тільки якщо воно стане спочатку працею.

Рільке

 

   -  Поруч з людиною завжди живе прекрасне. Воно скрізь: у звичайному сході сонця  і зливі  дощу у чарівному співі  птахів і шелесті  листя, що опало, у архітектурних  формах. У шедеврах музики, живопису.

Відкрити своє бачення – прагнення митця.

Письменник свої враження передає за допомогою слова, художніх засобів.

- Чи відчували Ви хоч коли  потребу написати поезію?

- Що потрібно, щоб враження і емоції відтворилися у слові?

(пережити сильні почуття, відчути, побачити. )

 

Робота з епіграфом:                      І життя може стати мистецтвом,

тільки якщо воно стане спочатку працею.

Рільке-

-   А на вашу думку, за яких умов,  життя людини може перетворитися на  мистецтво?

 

 Будь ласка, перегляньте відео: 

 Будь ласка, перегляньте відео:

  Райнер Марія Рільке народився 4 грудня 1975р. у Празі в сім’ї службовця залізничної компанії, шлюб якого з жінкою, що сприймала його як принизливий мезальянс, розпався 1884 і завдав невгамовного душевного болю юнаку.

Навчання і виховання у військовій школі Рільке сприймав як заслання на каторгу «абетку жаху». В листі до Роллана поет писав, що деякі риси його вдачі вже ніколи не розкриються, настільки нещадно він був розчавлений жорстокими переживаннями дитинства.

  Після звільнення за станом здоров’я з військової школи Рільке відвідував вищі навчальні заклади у Лінці, Празі, Мюнхені, Берліні. Незабаром юнак переконався, що тільки самоосвіта є єдиним ефективним засобом отримання освіти.

Уже вірші з ранньої поетичної збірки «Свят-вечір» (1897) вражають читача високою поетичною майстерністю, глибинної й щирістю почуттів. Ось приклади .

                   ***

Я зазнав би щастя й насолоди,

Та стомився від метань і муки, -

В тихі русла плинуть білі води,

Вечір виливає кров на бухи.

Ружі червоніють на дівчатах,

 і мандрує сміх услід за ними…

як перші зорі постають на чатах

понад снами нашими сумними.

                   ***

(…) Я завше вдома поміж днем і сном,

Там вечорові дзвони і до ночі

Там постаті натомлені дівочі

Завмерли над ясним криничним дном

А над усе – ця липа за вікном,

Знов оживають і течуть гілками

На чуйній варті поміж днем і сном

                   ***

Такі є ночі – біле диво,

Коли срібліє кожна річ.

Зоря суміжно сяє в ніч –

І пастері , що йдуть почтиво

Постати с Богом віч-на-віч.

В далеких відблисках сапфіру

Поля і ліса – все горить,

І віддані серця в ту мить

Підносять власну світлу віру,

Що тихі чудеса творить.

                   ***

Погонич – вітер, мов отару,

У глиб лісів сніги жене.

В передчутті ясного дару

Ялиця нині не засне;

Вона вдивляється у сніжні

Дороги, ніби чує клич,

Кладе на вітер віти ніжні,

Стає високою, мов ніг.

Третього червня 1900 року Рільке   виїздить поїздом до Києва, де проводить два тижні.

Я на порозі міста зупинився

І зрозумів, що це ж про нього мріяв.

У ньому гори й води – все священне,

І золотих пісків Дніпро насіяв,

Його топили люті буревії,

Обличчя помережене предками.

Та я відразу ж закохався в Київ.

- Якою уявляєте ви собі людину, вражену красою міста?

 

            

 

«Дзвони Михайлівського собору»

    17 червня 1900 року Рільке залишив Київ, після почалося майже двомісячне паломництво поета по Україні й Волзі, зустрічі з простими людьми, які залишали глибокий слід в його поетичній пам’яті. Його особливо вразила пасхальна ніч, яку він провів у Московському Кремлі та велич паломництва до Києво-Печерської лаври. 

 «Дзвони   Києво-Печерської лаври»

 

  Чи не найбільше вразило Рільке в Києві мистецтво нашого народу, зокрема архітектура і живопис. Поет відвідує Софіївський та Володимирський собори, двічі Києво-Печерську лавру, побував у кількох монастирях і церквах, оглядає пам’ятник Володимиру Святославовичу.

Відвідавши могилу Шевченка в Каневі, Рільке, як стверджують деякі дослідники, присвятив великому Кобзареві, поезію «Смерть поета», посмертну маску, якого він бачив у Каневі влітку 1900 року.

«Поет лежав. Його лице бліде відчужено з подушки випиналось, коли знання про світ оцей розсталось з його єством і поверталось у час, який байдуже далі йде.

Ті люди, що живим поета знали, не відали, яким єдиним він зі світом був: його лицем ставали ці води, гори, ниви цих долин.

О, лик його – то весь безмежний світ, що марно горнеться до нього нині, а машкара, що вкрила лик людині, – вона чутлива й ніжна, наче плід, приречений загинути у тлінні».

(Париж, травень – червень 1906 р.)

Перебуванням у Полтаві навіяні дві його поезії із «Книги картин»: балада «Карл XII мчить по Україні», пройнята філософськими мотивами,  та вірш «Буря».

Збірка «Казки про любого Бога», новели «Як старий Тимофій умирав, співаючи» та « Пісня про Правду» вигідно відрізняється від більшості його оповідань і поезій тим, що соціальний мотив досягає тут максимального звучання і гостроти.

Провідний задум обох творів – романтизоване змалювання мистецького хисту й волелюбності народу.

Результатом полтавських мандрів поета стала поезія  «В однім селі стоїть остання хата», де український пейзаж сприймається поетом «під знаком вічності», в безмежжі часу і простору, єднанні людей і природи, землі та бога 

В оцім селі стоїть останній дім,

самітний, наче на краю землі.

Іде дорога селищем малим

крізь темну ніч і губиться в імлі.

Мале село – це тільки перехід

між двох світів у інший лячний світ,

передчування моторошна путь.

І ті, що йдуть з села за круговид,–

брестимуть довго чи в дорозі вмруть.

                            (Переклад Миколи Бажана)

У щоденнику Рільке з’являється такий запис: «Я кажу: так, все, що видиме, має стати поезією. О, як я зрадів, коли дійшов цього висновку».

 

·        За посиланням: https://pidruchnyk.com.ua/458-svtova-lteratura-sayeva-klimenko-melnik-11-klas.html  - на с.69  підручника Олени  Ісаєвої «Світова література» 11 клас, рівень стандарту, - прочитайте міф про Орфея, який було покладено в основу написання поезії.

 Переегляньте відео: 

"Орфей, Евридіка, Гермес". 

Давайте подумаємо:

1. Яку частину з давнього сюжету про Орфея і Еврідіку вибирає Рільке?

         (Рільке вибирає заключну частину – розповідь про те, як Орфей припустився фатальної помилки).

  2. Як влаштоване царство смерті, що тимчасово з’єднує розлучених закоханих?

         (Воно багато в чому нагадує земний світ, хоча й сповнене темряви й тяжкості:

                  Там були

                  Урвисті скелі, і ліси безлюдні,

                   І зведені над пусткою мости)

       3. На які найголовніші закони робить замах Орфей?

         (Орфей робить замах на найголовніші закони буття, творчості й кохання.)

         4. Чим це обертається для співця?

         (Бунт проти законів буття приводить до втрати терпіння, виваженої покірності:

          Попереду ішов стрункий мужчина

в киреї голубій;

він нетерпляче і мовчазливо

в далечінь вдивлявся,

і крок його жадібно жер дорогу

великими шматками;

в нього руки звисали з-під киреї тяжко й хмуро...

                  -   Що в ній спільного з сюжетом вірша Рільке?

5. Як ви розцінюєте бажання Орфея, не питаючи Еврідіку, проти її волі повернути в земний світ?

         Треба вчитися стримувати свої почуття, не давати їм волю. Рільке закликає:

         …залишимо           

         те, що любимо, таким,

         як є воно, бо стримати себе –

         цього не важко досягти й навчитись.

         Орфею не вдалося перебороти себе.

  І тому, як пише Євгенія Волощук: «Любов Орфея не спроможна перетворити тінь у тіло, вдихнути у спустошений дух у жіночу стать, розбудити у померлої жадобу до життя. Митцеві належить воскрешати коханий образ тільки у поетичному світі».

         6. Яку роль відіграє у творі Гермес? Розкрийте символічний смисл цього слова?

         (Він не дає можливості закоханим доторкнутися один до одного. Виступає посередником між двома світами. Як вища за людину ієрархія, він, з одного боку, допомагає Орфею завдяки магії співу воскресити Еврідіку, а з  іншого -  карає співця за те, що він не виконав волю богів.) 

- Познайомившись з поезією Райнер Марією Рільке, ми розуміємо дар цієї Людини і Поета бачити роль кожного із нас у світі, де панує жорстокість і пітьма, ми розділяємо його сподівання на наше пробудження. Сподіваюсь ви будете спроможні принести у цей світ часточку добра і світла і бути гідними звання Людини. 

  Домашнє завдання.

1. Виконати клоуз-тест. (Клоуз-тест - це текст із пропусками, які необхідно заповнити).

1. Представником якої країни є Рільке _______________.

2.                          Найгіршими роками у своєму житті Рільке вважав ____________

3.     Перша збірка Рільке ______________

4.     ____________________надихнула поета на подорожі до Росії та України.

5.     У листі до матері Рільке писав, що Полтавські степи __________

6.     Великий вплив на Рільке справила поезія українського поета __________

7.     Духовний досвід, який Р.М.Рільке здобув у подорожах Росією та Україною закарбувався у збірці __________

8.     Міста в яких побував Рільке під час подорожі Україною ___________________

- До яких фрагментів поезії  виконані ці твори живопису?

Для зворотнього зв'язку: annacherkay@ gmail.com

До побачення, бережіть себе!