Доброго дня, дорогі учні групи АКП-36!
Даю матеріали до уроку №5 із "Психології та етики ділових відносин", який відповідно до розкладу відбудеться 08.02. 2022Завдання №1:
1. Опрацюйте матеріал лекції. Дайте відповіді на питання:
· Що таке характер людини? … Діяльність? Праця?
· Від яких умов залежить продуктивність праці продавця?
2. Виконайте наступні завдання:
· Дайте характеристику психічним процесам як психічним явищам.
· Запам’ятайте визначення психічних пізнавальних, вольових, емоційних процесів.
Психічні процеси – це діяльність психічного відображення. До них належать відчуття, сприймання, пам’ять, мислення та уява, увага. Психічні процеси забезпечують зв’язок особистості з дійсністю. За їх допомогою формуються властивості особистості, які здійснюють зворотний вплив на функціонування психічних процесів. Зокрема, у процесі відчуття виникає цілісна сенсорна організація людини, яка визначає кількісно-якісну їх характеристику. У процесі вирішення теоретичних та практичних завдань формується вольова організація, яка визначає не тільки прийняття рішень, а й їх втілення у життя, а спрямованість особистості – вибірковість сприймання та емоційних реакцій. Ось чому людина бачить насправді те, що хоче побачити, залежно від потреб, установок, інтересів та уподобань. Хоча відображення – об’єктивний процес, він опосередкований суб’єктивними властивостями людини.
Психічні процеси:
1. Пізнавальні:
ü Відчуття - психічний процес відображення окремих властивостей предметів і явищ об’єктивного світу, а також станів організму людини за безпосереднього впливу подразників на органи чуття. З відчуттів починається пізнавальна психічна діяльність.
ü Сприйняття - це цілісне відображення предметів і явищ під час безпосереднього їх впливу на органи чуття. У сприйнятті виявляються досвід, індивідуальність , інтелектуальний рівень свідомості людини.
ü Пам’ять - це здатність мозку людини запам’ятовувати, зберігати, відтворювати попередній досвід. Функції пам’яті реалізуються через зам’ятовування, збереження, забування та відтворення.
ü Уява - психічний процес, що полягає у здатності мозку людини створювати нові образи, уявлення, думки на основі попереднього досвіду.
ü Мислення - психічний процес опосередкованого та узагальненого відображення дійсності, психічна діяльність спрямована на вирішення пізнавальних, практичних і теоретичних завдань.
ü Мовлення - це процес використання людиною мови для спілкування з іншими людьми.
Мислення та мовлення тісно пов’язані між собою. За допомогою мовлення людина мислить незалежно від того, висловлює вона свої думки вголос чи ні. Мислення не існує відірвано від мови, словесних знаків, що є способом спілкування у суспільстві. Кожна людина має стежити за своєю мовою. Адже слово - найстрашніша зброя. Уміле володіння мовою - одна із важливих складових майстерності продавця.
2. Вольові. Воля - це свідоме регулювання людиною своєї поведінки й діяльності, регульована функція мозку, що полягає в здатності долати перешкоди, свідомо досягати поставленої мети, утримуючись від дій, які цьому заважають.
3. Емоційний стан - це переживання, що оволодівають людиною на певний час і впливають на її діяльність, поведінку. Залежно від стійкості, складності, інтенсивності переживань, розрізняють такі емоційні стани: настрій, афект, пристрасть, емоційна напруженість, фрустрація.
Завдання №2: Згадайте визначення понять: настрій, афект, пристрасть, емоційна напруженість, фрустрація.
Характер (від грецьк. charakter – риса, прикмета, відбиток)– сукупність стійких індивідуально-психологічних властивостей людини, що виявляються в її діяльності та суспільній поведінці, в ставленні до інших людей та самої себе. Термін вперше використаний Теофрастом, який описав 31 тип людських характерів. Характер формується на основі темпераменту, що визначає зовнішню, динамічну форму його вираження. Найбільш повно він проявляється в суспільній діяльності та суспільних відносинах людини, в особливостях її мислення і поведінки в різних обставинах. Загалом психічні властивості людини є особливим проявом вищої нервової діяльності, що набуває поведінкового вияву в типах темпераменту. Але людська дитина з перших днів життя перебуває під впливом соціального оточення, що й визначає зміст її особистості. Характер особистості стає результатом складного синтезу типу нервової діяльності та життєвих вражень. Як зазначав І. П. Павлов, людина з дня народження зазнає найрізноманітніших впливів навколишнього середовища, на які вона неминуче повинна відповідати активністю, що часто закріплюється на все життя і виявляється у певних рисах характеру. Прибічники теорії вродженості рис характеру часто звертаються до аргументу, що в одній сім’ї за схожих умов виростають діти з різними рисами характеру. При цьому ігнорується та обставина, що однакових умов у вихованні дітей насправді не буває. Багатогранність спілкування та ситуацій, унікальність переживань дітей створює й різноманітні умови їх життя та виховання дітей. Це породжує різноманітні індивідуальні способи реагування, які поступово стають у кожної дитини своїми, властивими лише їй звичними рисами характеру. Те, що морально-етичні норми життя і вимоги до дітей у процесі їх виховання здебільшого бувають типовими, в свою чергу, зумовлює формування рис характеру, спільних для багатьох людей. Характер як одна з істотних складових психічного складу особистості є цілісним утворенням, що відображає людське «Я» як єдине ціле.
Психологія діяльності та праці продавця
Діяльність - це внутрішня (психічна) і зовнішня (фізична)активність людини, що регулюється усвідомленою метою. Скласти правильне уявлення про людину можна тільки проаналізувавши її діяльність. Види діяльності6 гра, навчання, праця.
В будь-якому віці людина послуговується всіма трьома різновиди діяльності, але на різних вікових етапах вони мають різну мету, зміст, форму та значення. У дитини провідним різновидом діяльності є гра, у шкільному віці – навчання, у дорослих – праця. Слід зазначити, що гра та навчання притаманні і тваринам. Проте у них вони ґрунтуються на інстинктах, у людини – зумовлені соціальними умовами, різняться якісно, набагато складніші та багатші за змістом і формою. Праця за своїм походження і змістом є суспільно-історичною категорією. Сама людина як свідома соціальна істота виникла й розвинулася завдяки саме праці.
Праця – свідома діяльність людини, спрямована на створення матеріальних і духовних благ, що є необхідною умовою існування та розвитку людини. В процесі праці особа задіює наявні у неї природні й соціальні ресурси, виготовляє знаряддя праці та за їх допомогою перетворює світ, надає йому форми, придатної для життя й задоволення різноманітних потреб. Праця – єдність фізичного та психічного. У процесі праці активізуються й виявляються різні фізичні та психічні властивості людини. Залежно від змісту праці, психічні її компоненти набирають певних особливостей, причому існують спільні для всіх різновидів трудової діяльності особливості та специфічні, необхідні для реалізації окремих її видів. Характерна особливість праці полягає в тому, що людина передбачає її результати, уявляє собі матеріал, який використовується при цьому, окреслює способи та послідовність своїх дій. Цим її трудові дії відмінні від працеподібних дій тварин. Чим складніше трудове завдання, то вищі вимоги ставить його виконання до психіки людини, отже, будь-яка праця потребує більш чи менш досконалої підготовки.
Продуктивність праці залежить від багатьох чинників, перед усім від умов праці. Для роботи продавця важливими є такі умови:
§ Суспільні - стосунки в колективі, з покупцями;
§ Організаційні - режим роботи, організація робочого місця;
§ Економічні - розмір заробітної плати та інші способи матеріального заохочення;
§ Технічні - рівень технічного забезпечення підприємства;
§ Санітарно - гігієнічні - освітлення, опаленні, тощо;
§ Естетичні - зовнішній вигляд та впорядкованість складських приміщень, торгового залу тощо.
Знання психологічних закономірностей трудової діяльності людини є важливим резервом підвищення ефективності праці.
До побачення. Для зворотнього зв'язку: annacherkay@gmail.com
Залишайтесь здоровими!
Комментариев нет:
Отправить комментарий