Страницы

 Вітаю учнів  груп ІІІ курсу!

В цьому навчальному році ми завершуємо курс повної загальної середньої освіти, відповідно, і вивчення курсу зарубіжної літератури. На ІІІ курсі всього на рік на уроки зарубіжної літератури передбачено 35 годин. З них 

 - на розвиток мовлення 4 год. ( в межах годин на текстуальне вивчення); 

- на контрольні роботи - 4 год.; 

- на уроки позакласного читання - 2 год.;

 - резервний час - 3 год.

У І семестрі 

у нас відбудеться - 10 уроків. Решта - у ІІ. На    перших трьох - ми будемо повторювати той матеріал, який вивчали наприкінці минулого навчального року. На четвертому уроці за матеріалами  трьох попередніх,  виконаємо діагностичну контрольну роботу. 

Мені прикро, що нашу співпрацю ми розпочинаємо у форматі дистанційного навчання.  Я переконана, епідемічна ситуація, яка склалась, найближчим часом мине і  ви повернетесь на навчання здоровими та щасливими.
        Дотримуйтесь всіх рекомендацій, бережіть себе!   А зараз ,  до справи…

 

Матеріали до уроку №1, який відповідно до розкладу відбувся :

  • У групі АКП-36 - 08.10.2020;

  • У групі АК-34 - 19.10.2020;

  • У групі АК-35 - 19.10.2020;

  •  У групі АКОФ -37 - 20.10.2020.

 

 Тема: Повторення.  Модернізм як літературно-мистецький напрям кінця ХІХ  - ХХ ст. (Ш. Бодлер, П Верлен, А.Рембо)

Межа XIX-XX століть — складна пора в мистецькому житті людства. Німецький філософ Фрідріх Ніцше проголосив: “Померли всі боги, залишилась одна людина!”, і людство опинилося на роздоріжжі думок, моралі, віри. Осягнути сучасність із погляду розуму виявилося неможливим, тому почалися активні пошуки нових форм пізнання дійсності. Мистецтво теж знаходило нові способи відображення змін, що відбулися насамперед у людській свідомості. Складністю та суперечливістю історичної доби зумовлені своєрідність і розмаїття світового літературного процесу. література на межі XIX-XX століть була тісно пов’язана з усіма перипетіями свого часу.

Ми бачимо численні напрями, течії, школи, стилі, простежуємо різноспрямованість руху поезії та прози в багатьох зарубіжних літературах. Їх протиріччя часом доходять до антогонізму, взаємозаперечення, і ні в жодну іншу епоху вони не були так яскраво виражені.

 Завдання №1: Складіть опорний конспект.  

 Модернізм (від фр.— новий, сучасний) — загальна назва напрямів мистецтва та літератури останньої третини ХІХ — початку ХХ століття, що відбили кризу культури й розрив із естетикою минулого. Модернізм ґрунтувався на філософських концепціях Ф. Ніцше, А. Берґсона, З. Фройда, К. Ґ. Юнґа та ін.

Уперше слово модерн почали використовувати в кінці І століття для того, щоб розмежувати християнське теперішнє й язичницьке римське минуле. Протягом століть його зміст змінювався. Це випливає і з самого значення слова — приналежність до сучасного. Отже, модернізм є постійним оновленням і не може бути притаманним певному відрізку часу. Модернізм завжди постає з конфлікту, заперечення старого, попереднього, але існує паралельно в часі. Найбільш помітне протистояння на всіх ділянках суспільного та культурного життя почалося наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття.

Підґрунтям для раннього модернізму у мистецтві була творчість романтиків. Модерністський початок прихований у самій природі романтизму, від якого ранні модерністи перейняли неприйняття брудної реальності, протиставлення буденному світу сили духу й мистецтва незалежної особистості, утвердження творчої свободи митця, розвиток символьної природи мистецтва, творення нової художньої дійсності.

Модернізм вимагав від письменників нового слова, яке було б художньо інформативним. На думку модерністів, це повинні бути метафорична мова, лаконічні, рвані речення, запозичений у німого кіно принцип монтажу. Усе це — поетичні засоби, породжені прагненням надати художньому тексту більшої сповненості.

Основні теми модерністської літератури:

• ізольованість особистості, її відчуження й приреченість на самотність;

• знеособлення людини;

• напружене переживання скінченності життя;

• змалювання мертвої механістичності сучасної цивілізації;

• критичне ставлення до історії, зосередження на загальних засадах буття та ін.

Течії раннього модернізму:

Символізм (від гр. symbolon — знак, символ, ознака) — одна із течій модернізму, у якій замість художнього образу, що відтворює певне явище, застосовується художній символ, що є знаком мінливого “життя душі” та пошуку “вічної істини”.

Імпресіонізм (від фр. impression — враження) — мистецька течія в живописі, а також в літературі та музиці, котра виникла в 1860-х роках та остаточно сформувалася на початку XX століття у Франції. Основний стильовий прийом імпресіонізму — зображення не самого предмета, а враження від нього. Назва виникла після проведення 1874 року виставки, де була виставлена картина Клода Моне “Враження. Схід сонця”.

Неоромантизм (від гр. vέoς — молодий, новий і фр. romantisme) — течія в мистецтві (перш за все у літературі) на межі XIX-XX століть, що виникла як реакція на реалістичні й натуралістичні тенденції другої половини XIX століття.

 Завдання №2: За посиланням: 

https://www.slideshare.net/ssuser0c1ee5/ss-56591737?next_slideshow=1, перегляньте  презентацію «Модернізм. Основні течії».  

 Використовуючи матеріал презентації та   опорний конспект, складений вами,  складіть   розповідь про особливості:

  — символізму на помежів’ї ХІХ-ХХ ст.;

  — імпресіонізму на межі ХІХ-ХХ ст.;

  — неоромантизму як течії в ліриці порубіжжя ХІХ-ХХ ст.

Завдання №3: 

За посиланнями знайдіть і розгляньте картини художників - експресіоністів:

 

Прослухайте аудіозаписи музики композиторів -  імпресіоністів :


 К. Дебюссі



  •   М. Равеля



  •   П. Дюка



  Хвилинка релаксації

  “Враження. Схід сонця” — картина Клода Моне, створена 1872 року, яка дала назву художній течії — імпресіонізму, експонувалася у квітні 1874 року на першій виставці “Анонімної кооперативної спілки художників, скульпторів і граверів”, яка стане пізніше відомою як виставка імпресіоністів.

· Що ви бачите на картині?

· Які асоціації виникають у вас?

· Чим ця картина відрізняється від реалістичної техніки зображення?

 

 

Інтерактивна вправа “Мозковий штурм”: практична робота  з уривками творів письменників-реалістів та письменників-імпресіоністів  

· Прочитайте уривки з творів письменників-реалістів та письменників-імпресіоністів. Зіставте їх і визначте, які уривки належать до імпресіонізму. Аргументуйте свою думку.

1) “Доріан Ґрей зачудовано слухав, широко розплющивши очі. Бузкова гілка впала з його руки на тінь. Підлетіла пухнаста бджола, з гудінням покружляла над гілкою і рушила в мандри …  

 Він спостерігав її з тією дивною зацікавленістю в буденних речах, яку ми намагаємося пробудити в собі, коли нас страхають думки про щось важливіше або коли якась моторошна думка несподівано облягає мозок”. (О. Уайльд “Портрет Доріана Ґрея”)

2) “Не знаю, чи можете ви з моїх слів уявити собі обличчя цього чоловіка, що його я, з дозволу академії, назвав би “місячним ликом”, так його жовтава блідість скидалась на колір срібла, з якого облупилася позолота. Волосся в мого лихваря було гладеньке, акуратно причесане, із сивиною попелясто-сірого кольору. Риси обличчя, незворушного, як у Тайлерана, здавалося відлитим  у бронзі. Оченята, жовті, як у куниці, були майже без вій і боялися світла...” (О. де Бальзак “Ґобсек”).

 

 Перевірте себе: 

· Як ви розумієте поняття модернізм? Назвіть його визначальні риси.

· Пригадайте основні мистецькі напрями модернізму.

· Чому літературна молодь того часу тяжіла до модернізму?

· Із якими іменами пов’язаний розвиток прози та поезії кінця ХІХ — початку ХХ ст. і як саме?

Висновок:

— Кінець XIX — початок XX століття в літературі позначені активним творчим пошуком нових шляхів відтворення подій, сучасних чи історичних. Одні письменники прагнули зображувати життя у впізнаваних формах, без прикрас, інші в метафоричності шукали й знаходили можливості для творення алегоричних картин буття.

Таким чином, ми маємо всі підстави стверджувати, що на межі століть з’явилася нова література, неповторна й оригінальна.

  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх учнів. 1) Скласти словничок базових термінів та понять (письмово) за темою уроку. 2) Продовжити речення (письмово): “Найбільше враження справили на мене ідейно-естетичні пошуки представників літературно-мистецького напряму...”.

Індивідуальне завдання. Підготувати усну “Візитівку митця” про життя та творчість Шарля Бодлера (1-2 учні). За бажанням — із використанням мультимедійної презентації, створенням бук-трейлера, відеоролика тощо.

Для зворотнього зв'язку: annacherkay@gmail.com


До побачення, бережіть себе!

 

 

ДОДАТОК ДО УРОКУ


Стефан Малларме

ЛЕБІДЬ

Безсмертний, чарівний, скажи, невинний, ти

Ударами крила чи можеш розламати

Це озеро міцне, де мріє крізь загати

Прозорих зльотів лід, у сяйві красоти!

Як лебедю в житті цей сон перемогти?

Немає більш йому надії заспівати

Про край омріяний і прибраний у шати,

Коли кругом нудьга і крижані світи.

Тремтяча шия снить у білій агонії.

Розбити б простір той, що в інеї завії!

Але гнітить земля, і падає крило.

Мов привид, що застиг в блискучім пориванні,

Самотній лебідь вкрив ясне чоло

Презирства гордим сном у марному вигнанні.

Переклад М. І. Терещенка

Еміль Верхарн

ГОРДІСТЬ

Ні, не тому, що він живе у тузі та стражданні,

Але щораз живить і будить сподівання,—

Він повен віри, суворий світ.

Дарма, що з давніх уже літ

У храмовім склепінні,

Як сходить день, як гасне світ,

Щораз мертвотніше звучить

Розп’ятому моління.

Дарма! Зусилля, множені по всіх країнах,

Ви віру таїте в незвіданих глибинах,

Бо вірить той, хто робить і тремтить!

I вірить, хто шукає й винаходить!

I промінь кожного світанку родить

I воскрешає віру, і віра та нова —

У міць і запал людського єства.

А з нею Гордість устає, на тайни нападає,

Що нам земля дає і знов од нас ховає;

Та Гордість молода спинається, жива,

I перешкоди валить перед собою всюди,

З себе самої творячи щоденне чудо,

Що потребує рід людський.

О віро в силу рук, в чоло і погляд свій,

О віро в мозок, дослідом сп’янілий,

О віро в рід людський напружений, палкий!

Як я з тобою в небезпеці злій

І в славі, що життя на пай мені вділило,

Стаю упевнений і смілий!

Бо ж як подумаю, що я

Є дивоглядна часточка буття,

Уламок всесвіту, відданого на велетенські зміни,—

То небо, землі, гори і гаї

Стають ріднішими і ближчими мені,

I я люблю себе в тім неживім створінні.

Люблю себе, дивуюся собі

У рухах молодих, що робить їх в життєвій боротьбі,

Проходячи землею, кожен,—

Бо маю я,

Як кожен, хист, і волю, і чуття,—

І все, що робить він, те й я зробить спроможен.

Легенями вбираю я великих діл красу,

I славу подвигів, що відусюди лине,

І думку кожну, як свою, беру, несу,

Бо сміливість відчув її в своїх глибинах.

I от

Я відчуваю,

Що свій я у житті до всіх речей, істот,

I в щедрості безкраїй

Я віддаю себе, і все мене проймає.

I що то — вада, заслуга, чеснота, гріх,—

Але та Гордість вчить мене із мужністю терпіти,

I, як потреба, вмерти гордовито,

Щоб не принизить сил напружених своїх.

Переклад М. К. Зерова


 

Для зворотнього зв'язку: annacherkay@gmail.com


Комментариев нет:

Отправить комментарий