Доброго дня, дорогі учні груп АКОФ-27, АКП-26!
Даю матеріали до уроку №21, із Зарубіжної літератури, який відповідно до розкладу відбудеться:
у групі АКОФ-27 - 02.02.2022 р.;
у групі АКП-26 - 04.02.2022 р.
Тема: Урок позакласного читання. Ф.М. Достоєвський "Злочин і кара". Значення Ф. М. Достоєвського для розвитку соціально-філософського і психологічного роману
Життєвий і творчий шлях письменника:
Перевірте себе. Вправа "Продовжіть речення..."
- Ф. Достоєвський народився у ....
- Перший надрукований твір назавається ...
- Ф. Достоєвський був заарештований за ...
- Достоєвському було винесено вирок, а саме: ...
- "Велике п'ятикнижжя" - це ...
Переглянути фрагмент фільму "Злочин і кара" (Екранізація роману "Злочин і кара". І серія).
«Сюжетний ланцюжок» роману:
Бідний студент Раскольніков задумав убити лихварку і йде «на спробу» → відмова героя від наміру після відвідування старої → розповідь Мармеладова і повернення Раскольнікова до свого задуму → лист від матері, її повідомлення про сестру Дуню → сон Раскольнікова, друга відмова від злочинного задуму → випадкова звістка про те, що сестри лихварки не буде ввечері вдома; розмова в трактирі між студентом і офіцером про стару процентницю → підготовка до злочину і вбивство лихварки та її сестри Лизавети → душевні та фізичні муки студента; переховування грошей, марення → допомога Разуміхіна → приїзд матері та сестри Раскольнікова; допомога Мармеладову, якого збив кінь, його смерть → знайомство із Сонею → Раскольніков відмовляє Дуню від шлюбу з Лужиним заради матеріального порятунку їх сім’ї → підозри слідчого Порфирія Петровича → розмова Раскольнікова із Сонею, його зізнання → Свидригайлов підслуховує розмову → Порфирій Петрович називає Раскольнікова вбивцею, хоча визнав провину інший → Соня переконує Раскольнікова зізнатися, він не витримує докорів сумління та викриває себе → Cуд, визначення покарання — каторга → Соня їде разом із Родіоном → Раскольніков знаходить розраду у вірі, в Євангелії.
Никому не воздавайте злом за зло,
но пекитесь о добром пред всеми человеками…
И потому надобно повиноваться
не только из страха наказания,
но и по совести..
Святое Письмо
Мораль сповіді одного вбивства найкраще відображають ці слова із Святого Письма – настільної книги Достоєвського.
Незважаючи на те, що літературознавці написали безліч праць про роман Достоєвського «Злочин і кара», проаналізували чи не кожне слово, і донині цей твір залишається складним та неоднозначним.
Більшість літературознавців вважає, що роман «Злочин і кара» створено «на підставі глибоких і сумних роздумів письменника над найважливішими проблемами часу. Достоєвського цікавлять, перш за все, моральні наслідки повсюдного збіднення, зростання злочинності й народного пияцтва, спричинені реформою 1861 року й подальшим розгулом хижацтва».
Головним мотивом роману «Злочин і кара» Достоєвський робить мотив падіння моральності, людського роз’єднання, зростання злочинності й трагедію «маленької людини». Він усвідомлює, що всі злочини, внутрішні страждання та метання головного героя, муки совісті й боротьба розуму та серця є відображенням конфліктів і парадоксів навколишньої дійсності.
Щодо назви твору, то в перекладі з російської символічне значення назви дещо звузилося. Російською мовою «преступление» — це ще й «пере-ступ», перехід через межу, через яку переступати людині не можна, тобто через моральні, «неписані» закони.
У своєму творі Достоєвський запропонував новий, поліфонічний тип художнього мислення. Жанр його «Злочину і кари» дехто навіть визначає як поліфонічний роман. Що це означає? У музиці поліфонія — багатоголосся. У літературі поліфонічність — «множинність самостійних і незлитих голосів та свідомостей», незалежність художніх світів, що відображають свідомість героїв.
* Давайте згадаемо визначення роману як жанру літератури.
* Який роман називають філософським?
* Вкажіть ознаки соціально-філософського роману.
Прокоментуймо уривок із листа Ф. Достоєвського М. Каткову:
«Чи можу я сподіватися вмістити у Вашому журналі «Русский вестник» мою повість?.. Це — психологічний звіт одного злочину. Дія сучасна, цього року. Юнак, виключений зі студентів університету, міщанин за походженням, живе у важких злиднях, з легковажності, через хиткість у поняттях, піддавшись деяким дивним «недовершеним» ідеям, що носяться в повітрі, вирішив разом вийти зі скрутного свого становища. Він зважився вбити одну стару, титулярну радницю-лихварку…
Йому зовсім випадково вдається здійснити свій намір… Майже місяць минає після того до остаточної катастрофи. Жодних на ньому підозр немає і не може бути. Саме тут і розгортається весь психологічний процес злочину. Питання, що їх не розв’язано, постають перед убивцею; непідозрювані та неочікувані почуття крають його серце. Божа правда, земний закон беруть своє, і він закінчує тим, що змушений сам на себе донести. Вимушений, щоб хоча і загинути на каторзі, але приєднатися знову до людей; почуття розірваності з людством, що відчув він одразу ж після скоєння злочину, за-мучило його. Закон правди і людська природа взяли своє… Злочинець сам вирішує прийняти муки, щоб спокутувати свою справу… У повісті моїй є, окрім того, натяк на ту думку, що юридичне покарання за злочин значно менше лякають злочинця, ніж гадають законодавці, почасти тому, що він і сам його морально потребує…»
Автор окреслює сюжетну лінію та головну думку: злочинець завжди отримує кару, якщо не людську, то Божу, у вигляді мук совісті, відмежування від людей, від усього людського.
Знайдіть «точки дотику» роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара» та таких висловлювань письменника:
· «Я не хочу і не можу вірити, щоб зло було нормальним станом людей»;
«Добро залишиться завжди, тому що воно є потребою особистості».
Домашнє завдання: З’ясувати новаторство письменника у романі «Злочин і кара».
До побачення. Для зворотнього зв'язку: annacherkay@gmail.com
Залишайтесь здоровими!
Комментариев нет:
Отправить комментарий