Доброго дня, дорогі учні групи АКП-26!
Даю матеріали до уроків №19, №20, із Зарубіжної літератури, які відповідно до розкладу відбудуться 01.02.2022 р., 04.02.2022 р.
Тема: Творчий шлях Стендаля. Його внесок у скарбницю психологічної прози ХІХ ст. Конфлікт молодої людини та суспільства в романі "Червоне і чорне"
І. Життя і творчість Стендаля:
ІІ. Аналіз художнього тексту. Творче читання.
Герой роману Стендаля Жульєн Сорель — незвичайна особистість, представник покоління початку 20-х років XIX століття. Йому притаманні риси романтичного героя: незалежність, почуття власного достоїнства, бажання змінити долю, бажання боротися і добиватися мети.
Він є яскравою особистістю. Прагне, щоб людську гідність, розум та здібності поважали — незалежно від походження людини; щоб ці якості давали змогу зробити кар'єру. Проте тогочасне суспільство до цього ще не було готовим.
Наш герой — син теслі. Він живе в маленькому містечку Верєрі з братами і батьком. Мріє вирватися звідси у великий світ. В Верьєрі його ніхто не розуміє.
Батько намагається долучити його до родинної справи, але це не для нього. Він не наділений особливою фізичною силою та й прагнення до теслярства не має. Справжнім захопленням було читання книг. Батько цього не розумів, бо сам був не освіченим. Юнак з раннього дитинства марив військовою службою, його кумиром був Наполеон. Після довгих роздумів він вирішує: єдина можливість чого-небудь досягти в житті і вирватися з Верьєра — стати священиком.
Зовні Жульєн - стрункий, фізично слабкий, але спритний. Його риси обличчя можна назвати тонкими і по-дівочому привабливими.
Герой вступає у доросле життя після поразки Наполеона, в часи відновлення династії Бурбонів. Він впевнений, що за часів Наполеона було більше можливостей юнакам незнатного роду прославитися, зробивши військову кар’єру. Зараз же єдиною можливістю долучитися до верхів суспільства була духовна семінарія.
У душі головного героя роману Стендаля «Червоне і чорне» відбувається боротьба «природи» та «цивілізації». Жульєн Сорель обирає для себе свідоме лицемірство; ставлячись до суспільства з презирством. Жульєн вираховує кожний свій крок і створює цілу програму завоювання світу .
Жульєн дуже болісно сприймав своє низьке походження. Йому здавалося, що знатні люди не поважають його і він став ненавидіти все вище суспільство, хоча поставив собі за мету стати на один рівень з ними. Свій розум він оцінював дуже високо і вважав, що гідний найкращого.
Він готовий піти на будь-які випробування. Жульєн весь час переконував себе в тому, що не можна зупинятися, не можна відпочивати, бо треба діяти.
Перші свої кроки до мети герой робить працюючи гувернером дітей в родині де Реналь, який його запросив . Уже через місяць діти обожнювали молодого вихователя, батько сімейства мав повагу до нього, а пані де Реналь відчувала до нього щось більше. Однак Жюльєн почував себе тут чужим.
Бажаючи довести собі, що зможе підкорити поважну жінку, він починає вести любовну гру. Герой переміг, але не очікувано став сам закохуватись у пані де Реналь. Рятуючись від помсти чоловіка, Жульєн покидає місто.
Жюльєн почував себе самотнім у цьому світі. Завдяки заступництву кюре Шелана Сорель потрапляє в Безансонску духовну семінарію. Навчався він старанно, але від семінаристів тримався осторонь. Дуже скоро побачив, що знання тут не ціннять, бо «успіх в науках здається підозрілим». Жюльєн зрозумів, що головне тут - лицемірство. Як не намагався юнак прикидатися, але він не міг сподобатися ні семінаристам, ні начальству — надто вже відрізнявся від інших.
І нарешті — перше підвищення: його призначили репетитором по Новому і Старому Завіті. Жюльєн почував підтримку абата Пірара і був вдячний йому за це. І раптом — несподівана зустріч з єпископом, яка вирішила його долю.
Жюльєн переїжджає в Париж, в будинок маркіза де Ла-Моля і стає його особистим секретарем. «У цьому особняку не допускалися ніякі похвальні відгуки про опозиційні газети, про Вольтера, про Руссо, про політику.» Все було засноване на лицемірстві і наживі. Жюльєн приймає всі правила гри і намагається зробити кар’єру.
Його очікувала блискуча перемога. Але роман з дочкою маркіза Матільдою розладнав всі плани Жюльєна. Матильду привабило в Жюльєні його розум. Але любов ця була зовсім не схожа на яскраве і світле почуття, яке пов’язувало Жюльєна з пані де Реналь. Любов Матильди і Жульєна скоріше нагадувала дуель двох честолюбців, але вона цілком могла б закінчитися шлюбом, якби не лист пані де Реналь.
Лист пані де Реналь зруйнував всі плани Жюльєна і ставив крапку в його кар’єрі. Прагнучи помститися, він здійснює безрозсудний вчинок — в вер’єрській церкві стріляє в пані де Реналь. Отже, все, чого так довго і цілеспрямовано домагався Жюльєн, було зруйновано.
За скоєне Жульєна заарештовують. У в’язниці герой має час осмислити свій вчинок. Він зрозумів, що весь час кохав тільки одну жінку – пані де Реналь. І тепер не може пробачити собі, що стріляв у кохану.
Жульєн не намагається захистити себе в суді, бо впевнений, що всі присяжні проти нього тільки тому, що він – простолюдин, який мав нахабність дорівнятися до них.
1.
Перше знайомство з Жульєном.
Пан де Реналь найняв Жульєна гувернером для дітей. Перша зустріч відбулася, коли його приймали на роботу.
У будинку батька, до якого Жульєна влаштували секретарем.
2.
Мрії.
Мріяла про щастя, кохання, здоров’я дітей.
Мріяла про кохання, де б її носили на руках, хотіла прославитися, вийти заміж за Жульєна
3.
Прояв кохання до Жульєна.
Глибоке, щире, справжнє кохання. «Мій обов’язок – бути з тобою»; «Я вся – безмежна любов до тебе; ні, слово «любов» навіть занадто слабке. Я почуваю до тебе те, що мусила б почувати хіба що тільки до Бога: тут усе – благоговіння, любов, покора…»
«Невже я кохаю? Адже ніколи в житті я не почувала до свого чоловіка нічого схожого на це божевілля!» Ніяке лицемірство ще не заплямовувало цієї невинної душі, що розгубилася від пристрасті, незвіданої досі).
Сильні почуття, здатність до безкорисливої самопожертви
Жульєн викликає її зацікавленість і повагу, як такий, що «…не народився, щоб повзати на колінах». Гарячкова, надумана, вигадана любов, любов-честолюбство. Почала стосунки через нудьгу. Вважала, що завдяки цим стосункам з чоловіком, що відрізняється від «загального шаблону» стане нарівні зі своїм предком, чиє життя було сповнене кохання і відданості, небезпеки і ризику. Упивається власним стражданням.
Здатність до самопожертви з певним розрахунком.
4.
Вплив на Жульєна.
Змінила бачення Жульєном світу, сутності кохання. Навчала бути самим собою. Була відрадою і опорою для Жульєна.
Навпаки, Жульєн впливав на неї. Допомагала йому зрозуміти, що він її не кохає.
5.
Ставлення Жульєна до героїні.
Щира любов і пристрасть.
Кохав її все життя, обожнював.
Щире кохання.
Любов – марнославство. Розважався, прагнув забути пані де Реналь, прагнення піднятися в очах інших. Іноді – пристрасть. «Отже, роман мій завершений, і я завдячую цим тільки самому собі. Я зумів примусити це горде страховисько покохати мене… вона не може жити без мене»
Хотів одружитися.
5. Робота з теоретико- поняттями (робота в зошитах).
– За жанром твір «Червоне і чорне» є соціально-психологічним романом. Давайте пригадаємо його особливості.
Соціально-психологічний роман – це різновид реалістичного роману, для я кого характерне поєднання глибокого соціального та психологічного аналізів як героїв, так і середовища, в я кому вони діють.
Психологізм у літературі – це характеристика художнього твору, сукупність стилістичних прийомів та засобів, за допомогою яких письменник передає внутрішній світ своїх персонажів. Вчинки героїв оцінюються опосередковано, за допомогою підтексту, який виникає у свідомості читача через зіставлення окремих ситуацій, висловлювань персонажів.
– Психологізм Стендаля побудований на конфлікті почуттів і розуму, боротьбі між ними. Письменник використовує прийом «психологічного портрету» як один із засобів характеристики героя.
ІІІ. Підсумок уроку.
1) Чи відчуває герой каяття від вчиненого злочину?
2) Про що свідчить вислів героя, сказаний ним після винесеного йому вироку суду: «Ну, що ж, усе йде гаразд, мужність не залишає мене»?
3) Які були основні критерії життя героя до скоєння злочину та після нього?
4) Якби у Ж. Сореля була ще одна можливість розпочати своє життя, як би він їм розпорядився?
5) Що таке психологізм у літературі? Наведіть приклади з роману Стендаля.
Червоне і чорне у житті Жульєна Сореля:
Висновок. Червоне означає пристрасть, любов, жагу, кров, колір мундира офіцера, символ агресії, гільйотини. Чорне — символ зла, смерті, жалоби, колір повсякденного одягу Жульєна — як семінариста, як секретаря де Ла Моля. Зрештою, життя Жульєна, як і кожної людини, нагадує гру в рулетку, вибір ставок на червоне і чорне.
-Чи можемо ми стверджувати, що проблема, піднята французьким класиком, себе вичерпала?
- Чи актуальний твір сьогодні?
- Від кого залежить наш життєвий вибір?
- Чи може людина залишатися людиною за будь-яких умов?
Висновки:
Можна по-різному визначати мету свого існування, але слід дотримуватися одного: треба прожити життя з гідністю, щоб не соромно було згадати. Гідність вимагає доброти, великодушності, вміння не впадати в крайнощі, відкидає егоїзм і приниження, радить бути правдивим, вірним товаришем, знаходити радість у допомозі іншим. Ні в якому разі не слід підтримувати ганебне, руйнівне в собі й людях, варто залишатися Людиною з великої літери.
Життя – це творчість. Творіть добру ауру довкола себе. Людина залишає по собі пам’ять. Що про неї згадають, залежить від неї самої. Ми повинні пам’ятати, що кожен із нас – особистість, унікальне і неповторне створіння. Життя прожити – не поле перейти. На довгому і тернистому шляху потрібно зберегти себе, не розгубити.
Прислухаємося до поради української поетеси Ліни Костенко :
І не знецінюйте коштовне,
Не загубіться у юрбі.
Не проміняйте неповторне
На сто ерзаців у собі!
Екранізація роману. Фільм "Червоне і чорне". І серія.
До побачення. Для зворотнього зв'язку: annacherkay@gmail.com
Залишайтесь здоровими!
Комментариев нет:
Отправить комментарий