Доброго дня учні групи АКП - 46!

Сьогодні до вашої уваги  даю матеріали до уроків № 8, № 9, які відповідно до розкладу відбудуться 25.10.2021 р.

Матеріали до уроків №8, №9. 

Тема:    Мистецтво слухати й переконувати

 Завдання:

 Опрацюйте матеріал лекції, у зошити випишіть тези, запам’ятайте основну інформацію.

Лекція:

Умінням слухати наділені далеко не всі. Тобто, ми сприймаємо звуки, розуміємо мова, але тільки деякі володіють даром чути співрозмовника, сприймаючи саме те, що говорять, а не переживаючи своє ставлення до сказаного. Чому з одними людьми ми готові нескінченно розмовляти на будь-які теми, а спілкування з іншими стає тяжким випробуванням?

Універсальної формули правильного слухання, мабуть, не існує – все залежить від індивідуальності оповідача і ситуації. При діловій бесіді слід фіксувати інформацію і повторювати ключові пункти. Особисте спілкування передбачає більшу розмаїтість: іноді потрібно підтримати людину, відчувши ситуацію, іноді обмінятися яскравими враженнями, іноді розважити, розповівши доречний анекдот.

Але при будь-якому типі слухання необхідно пильну увагу до того, що вам говорять. Можливо, здатність зануритися в чиїсь почуття і розділити їх більш важливе вміння у спілкуванні, ніж дар оповідача. Якщо ви будете мовчати протягом усієї розмови, демонструючи щиру зацікавленість і задаючи питання по темі, у вашого візаві складеться враження, що ви дуже приємний співрозмовник. Для встановлення контакту більше слухайте, розпитуйте без нав’язливості про інтереси іншої людини. Про себе говорите тільки для підтримки бесіди.

Ще один важливий момент – підстроювання під співрозмовника, при якій людина розуміє, що ви «однієї крові». Налаштування полягає в повторенні жестів, міміки, виразу очей, лексикону, навіть ритму дихання. Якщо ви відчуєте співрозмовника по-справжньому, підстроювання відбудеться сама собою, без жодної напруги. Зоровий контакт важливий, але не тривалістю, а виразом вашого погляду та особи. Дивіться на співрозмовника доброзичливо, відводячи погляд, коли відчуваєте, що це необхідно.

Уникайте конфліктогенів – негативних оцінок, заперечень, звинувачень, скарг і нарікань. Освойте корисний навик тотального «так», тоді ваше спілкування буде приємним і продуктивним навіть при неповному злагоді. Майстри спілкування повторюють думки, висловлені співрозмовником, своїми словами, уточнюючи і кілька змінюючи відтінок почутого. Техніка «перекладу» допомагає краще зрозуміти один одного і узгодити позиції. Не нехтуйте дрібницями – кивками, схвальними вигуками та іншими знаками, що дають зрозуміти ваше ставлення до слів.

Починати навчання правильному спілкуванню можна з будь-якого прийому – всі вони корисні, але обов’язково навчитеся сприймати мову співрозмовника, не намагаючись транслювати її зміст на власну ситуацію. Тільки опанувавши правила правильного слухання, ви зможете перейти до освоєння мистецтва діалогу.

Слухати не значить чути.

Пригадайте, як часто, спілкуючись з малознайомою людиною, ви більше уваги приділяли обмірковування своєї наступної репліки, а не змістом сказаного співрозмовником? Ви можете сказати, про що конкретно говорили або в пам’яті закарбувалися лише ваші відповіді?

Сьогодні, завдяки сучасним засобам комунікації, контакти між людьми здійснюються набагато легше, ніж ще років 30 тому. У той же час технічні засоби перешкоджають істинному розумінню іншого боку. За настільки короткий проміжок часу ми майже повністю розучилися ефективно взаємодіяти з людьми, обмежуючись передачею необхідної інформації. Проблема стала настільки гострою, що багато серйозні компанії проводять тренінги для своїх співробітників, навчаючи їх навичкам правильного слухання. Топ-менеджери добре розуміють, що продуктивна співпраця безпосередньо залежить від уміння кожного співробітника спілкуватися з клієнтами.

Відомий бізнесмен, засновник Virgin Group» і мільярдер Річард Бренсон переконаний, що ефективний обмін інформацією усередині компанії неможливий без уміння слухати і чути. Його думка підтверджена багаторазовими дослідженнями: у активних слухачів коло спілкування завжди ширше, та й самі вони надійно захищені від стресів.

Правила уважного слухача

Сподіваюся, що переконала вас в необхідності навчитися чути співрозмовника? Пропоную познайомитися з основними принципами уважного слухача.

1. Навчіться мовчати

Як говорив Марк Твен, якщо б людина була більше пристосований до розмов, ніж до слухання, у нього було б дві мови і одне вухо. Вмійте робити паузи в словах, не прагніть привернути до себе увагу всіх присутніх безперервними монологами. Позбавтеся від звички перебувати співрозмовника, навіть якщо вам здається, що ви вже зрозуміли суть того, що він хоче сказати.

2. Слухайте уважно

Розмовляючи з ким-небудь, намагайтеся не відволікатися на сторонні перешкоди: вимкніть телефон, комп’ютер і т. п. Налагодити контакт ви зможете, повністю зосередившись на предметі розмови. Не відволікайтеся на сторонні думки, відкладіть роздуми про пробки на дорогах і поганій погоді. Немає нічого гірше, ніж розуміння, що вас не слухають, а витають в інших реаліях – продовжувати спілкування при таких умовах захоче далеко не кожен.

3. Ведіть себе невимушено

Якщо ви будете в міру розслаблені, співрозмовнику теж буде простіше відчути себе розкуто. Зоровий контакт, схвальні жести і міміка створять атмосферу довіри, і спілкування обов’язково складеться.

4. Навчіться емпатії

Емпатія – це здатність розділяти емоції і почуття іншої людини. У розмові намагайтеся вникати не тільки в суть сказаного, але і переживання співрозмовника. Тільки сприймаючи переживання в комплексі, ви зможете встати на позицію оповідача і оцінити ситуацію неупереджено. Ваше співпереживання обов’язково буде розташовувати до вас людей.

5. Проявляйте терпіння

Дайте співрозмовнику можливість висловитися, і не переводьте розмову на іншу тему, поки він вичерпно не викладе все, що хоче. Пауза в розмові не завжди стає сигналом до зміни теми, іноді оповідач замовкає, щоб зібратися з думками. Вміння слухати полягає в терплячому й проникливому ставленні, ніколи не продовжуйте фразу, розпочату іншим – це прояв поганого тону. Демонстрація телепатичних здібностей допустима тільки в спілкуванні з друзями.

6. Позбавтеся від упереджень

Можливо, вас дратує гучний голос, надмірна жестикуляція, заїкання, сором’язливість, акцент і багато іншого співрозмовника. Намагайтеся не дратуватися, інакше ви не зможете оцінити зміст розмови неупереджено. Сконцентруйтеся на змісті, а не на формі мови. Щоб адекватно сприймати співрозмовника, особливо при важливою бесіді, ні в якому разі не приймайте алкоголь, поки не розберетеся зі справами.

7. Звертайте увагу на ідеї, а не на слова

Професійні психологи вміють збирати мозаїку з уривків інформації в загальну картину. Ви повинні навчитися не фіксувати увагу на окремих словах, а вникати в суть, яка очевидна далеко не завжди. Оволодіти цим навиком непросто, але в спробах проаналізувати сказане ви можете помилитися в оцінці сенсу і приписати людині думки, йому не належать. Якщо щось викликає у вас сумнів, уточніть, чи правильно ви зрозуміли співрозмовника, замість побудови помилкових висновків.

8. Щоб зрозуміти – запитуйте

Іноді неприязнь до людини підштовхує нас до неконструктивного спілкування. Ми задаємо незручні питання, прагнучи викрити неприємну особу в брехні чи нещирості. Таке спілкування може привести тільки до ще більшої роз’єднаності. Щоб досягти взаєморозуміння, запитуйте і уважно вислуховуйте відповіді, не намагаючись шукати підступи. Будьте максимально об’єктивними.

9. Улавливайте невербальні повідомлення

Спілкування буде ефективніше, якщо ви навчитеся читати мову жестів, міміки, інтонації. Ви дізнаєтеся недомовлене, засвоївши науку невербальних комунікацій. Нерідко слова і поведінка людини не збігаються настільки, що це впадає в очі, але ми воліємо враховувати почуте, нехтуючи очевидними проявами емоційного стану співрозмовника.

Перегляньте відео "Главный секрет общения с людьми. Дейл Карнеги", зробіть для себе повчальні висновки:

Миттєво завоювати прихильність так само просто, як нахилити голову і посміхнутися

Уміння переконувати грає вирішальну роль в особистих відносинах. Кожного разу, коли двоє або більше людей збираються разом, вони неминуче намагаються переконати один одного зайнятися тим, що їм подобається, або вирушити в улюблений ресторан. Уміння переконувати сприяє співробітництву. З ним немає переможців або переможених. Уміння переконувати — це мистецтво схиляти інших зробити те, що вам потрібно, тому що вони самі цього хочуть, а не тому, що їх змушують. Силу переконання можна задіяти, використовуючи дев’ять простих прийомів.

1.Час. Час — потужна техніка переконання. Чим більше часу ми проводимо з іншими, тим сильніше ми можемо впливати на них. Час сприяє довірі. Якщо батьки хочуть впливати на своїх дітей, їм слід проводити з ними час. Якщо товариші по службі хочуть впливати на своїх колег, їм слід проводити з ними час. Якщо ви хочете, щоб ті, кому ви не подобаєтеся, полюбили вас, проводьте з ними час. Згодом ви сподобаєтеся їм або, як мінімум, вони будуть ненавидіти вас не так сильно.

2.Намагайтеся сподобатися людям. Люди схильні допомагати тим, хто їм подобається. Миттєво завоювати прихильність так само просто, як зробити рух бровами, нахилити голову і посміхнутися. Офіціанти в ресторанах, як правило, краще обслуговують тих клієнтів, які їм подобаються. Люди, що займаються розглядом скарг, як правило, більш чуйні до тих, хто їм подобається. Люди з більшою ймовірністю закриють очі на помилку, зроблять виняток з правил або зроблять додаткові зусилля в інтересах тих, хто їм симпатичний.

Коли ви приходите в автосалон, хороший продавець не питає вас, чи хочете ви купити автомобіль

3.Компліменти через третіх осіб. Коли ви безпосередньо робите компліменти, особливо тим, хто підозрює, що ви можете щось від них хотіти (наприклад, вашому супутнику на побаченні, керівнику, другові або колезі), ваші зусилля можуть бути сприйняті скептично — бо люди здогадуються, що ви навмисно намагаєтеся вплинути на них за допомогою лестощів. Комплімент, зроблений через третіх осіб, не викликає такого скептицизму. Щоб зробити такий комплімент, ви повинні знайти спільного друга або знайомого, який знає і вас, і ту людину, на яку ви прагнете вплинути. Крім того, ви повинні бути більш-менш упевнені, що вибрана вами третя особа передасть комплімент тому, кому він призначений. Якщо ця передача успішно відбудеться, наступного разу, коли ви зустрінетеся з людиною, на яку хочете вплинути, він або вона буде налаштований відносно вас більш позитивно.

4.Примусьте людей передумати перш, ніж вони скажуть «ні». Ніхто не в силах читати думки, але ви можете наблизитися до цього, спостерігаючи за рухами рота. Губи, складені певним чином — злегка стислі і округлені — свідчать про те, що в свідомості вашого співрозмовника виникла незгода з тим, що говориться або робиться. Розуміння того, що людина думає, дає вам перевагу. Хитрість полягає в тому, щоб змінити її точку зору, перш ніж вона зможе сформулювати свою незгоду. Як тільки людина висловлює свою думку або рішення вголос, передумати стає складніше через психологічний принцип послідовності: люди схильні залишатися послідовними в тому, що говорять — але не в тому, що думають. Якщо ви побачите складені губи, ви будете знати, що у співрозмовника на думці, і зможете переконати його змінити свою думку, перш ніж він скаже «ні».

5.Заручіться зобов’язанням. Якщо ви хочете підвищити ймовірність того, що люди зроблять те, що говорять, заручіться їхнім усним зобов’язанням. Усне зобов’язання — це публічна обіцянка діяти. Люди, які зв’язали себе усними зобов’язаннями, відчувають, що повинні їх виконати. Усне зобов’язання можна легко отримати, ставлячи такі питання, як-от «Чи можу я розраховувати на вас?», «Обіцяєш?» або «Даєш слово?». Після цього дочекайтеся ствердної відповіді. У більш делікатних соціальних і професійних ситуаціях можна заручитися забов’язанням, що передбачається, хоча воно менш ефективне, оскільки не вимагає публічного промовлення вголос. Зобов’язання, що передбачаються, покладаються за допомогою таких тверджень як: «Я знаю, що можу розраховувати на вас», «Ваше слово — це все, що мені потрібно» або «Ви мені подобаєтесь, тому що ви завжди робите те, що говорите». У деяких випадках навіть просте «спасибі» за ще не виконане завдання може зв’язати зобов’язання, що мається на увазі. Щоб ще більше підвищити ймовірність того, що людина виконає свої обіцянки, потисніть їй руку. Фізичний контакт цементує усні угоди.

6.Відповідайте «будь ласка, і…». У відповідь на подяку більшість людей каже «будь ласка». Але щоб посилити вашу відповідь, додайте: «Я знаю, ви зробили б для мене те ж саме». Так ви задієте психологічний принцип взаємного обміну. Отримуючи щось матеріальне або навіть нематеріальне, наприклад, комплімент, люди схильні давати щось взамін. Взаємний обмін збільшує ймовірність виконання ваших прохань у майбутньому.

7.Проявіть цікавість. Прояв цікавості в бесіді або під виглядом думок вголос також збільшує ймовірність отримати бажане. Люди як правило хочуть ділитися своїм досвідом. Прояв цікавості дозволяє використовувати це у ваших інтересах. Якщо вам потрібна допомога з якимось завданням, знайдіть того, хто володіє відповідним досвідом, і під час розмови з ним просто задумливо проговоріть: «Я працюю над цим проектом, і у мене виникли певні складнощі. Цікаво, чи не стикалися ви з такою ж проблемою». Фахівець у даній галузі навряд втримається від того, щоб поділитися своїм досвідом і продемонструвати свою майстерність. Він може навіть запропонувати вам свою допомогу у вирішенні проблеми. Це створює ілюзію того, що експерт пропонує свої знання за власною ініціативою, а не у відповідь на прохання про надання консультації або безкоштовних послуг.

8.Чарівне слово. Будь ласка — чарівне слово. Люди схильні виконувати прохання, в яких є «будь ласка», якщо тільки у них немає вагомих причин не робити цього. Діти з більшою готовністю виконуватимуть вказівки своїх батьків, якщо в наказах буде звучати слово «будь ласка». «Будь ласка» — це пом’якшувач наказів, що створює враження, що людина, яку просять виконати завдання, володіє певним ступенем контролю над ситуацією.

9.Дайте людям ілюзію контролю. Ілюзію контролю можна створити, ставлячи питання з вибірковими відповідями. Коли представлено дві альтернативи, наш мозок схильний автоматично вибирати одну з них, виключаючи всі інші. Наприклад, батьки можуть поставити своїм дітям наступне питання: «Ми збираємося на обід. Ви хочете піти в McDonald’s або в Burger King?». Можливість вибрати відповідь створює у дітей ілюзію контролю, але в дійсності ситуацію контролюють батьки, які обмежують вибір ресторанами McDonald’s і Burger King. Продавці постійно використовують питання з вибірковими відповідями. Коли ви приходите в автосалон, хороший продавець не питає вас, чи хочете ви купити автомобіль. Він запитує, які машини вам більше подобаються, сині або червоні. Якщо ви відповісте «сині», продавець покаже вам сині машини. Якщо ви скажете «червоні», продавець покаже вам червоні машини. Якщо ви назвете інший колір, продавець покаже вам автомобілі названого вами кольору. Хороші продавці дають покупцям ілюзію того, що ті контролюють процес покупки, тоді як в дійсності торгові працівники керують вами за допомогою ретельно зрежисованої презентації.

Перегляньте відео "Мистецтво слухати", зробіть для себе повчальні висновки:

Домашнє завдання:

Вивчити правила уважного слухання.

Запам'ятати прийоми переконання.

Для зворотнього зв'язку: annacherkay@gmail.com