Страницы

 

Доброго дня, дорогі учні групи АК-34!

Даю матеріали до уроку №2, 
який відповідно до розкладу має відбутися сьогодні, 28.10.2021 р. 

Тема: Поняття про особистість. Темперамент, характер, здібності

Завдання. Опрацювати матеріал лекції. виписати тези. Запам'ятати інформацію.

Лекція:

Тема: Характер і темперамент людини

 

«Темперамент йде попереду думки. Це погано.

  Треба поставити думку попереду темпераменту »

К.С. Станіславський

 

«Темперамент є найзагальніша характеристика

  кожної окремої людини, найзагальніша

  характеристика її нервової системи, а ця

  остання кладе ту чи іншу  печатку

  на всю діяльність даного індивіда ».

І.П. Павлов 

У кожної людини три характери: той, який йому приписують; той, який він сам собі приписує; і, нарешті, той, який є насправді.

  В. Гюґо

Завдання:  Опрацюйте матеріал лекції.

Лекція.

План

1.  Історія розвитку уявлень про темперамент.

2. Вчення про типи нервової системи.

3. Типи темпераментів.

4. Поняття про характер . Риси характеру.

5. Зв'язок характеру і темпераменту.

Уявіть, що ви загубили ключі у  квартирі. Залежно від ваших індивідуальних особливостей ви шукатимете загублену  річ по –різному: одні бігатимуть по квартирі, перевертаючи все на своєму шляху, відкриваючи шафи, витрушуючи вмістиме сумок та кишень, а інші міркуватимуть, куди вони могли подіти ці ключі, згадуючи обставини і час, коли це відбулося. І тільки потім перевіряти, чи там знаходиться загублене.

На сьогоднішньому занятті ми поговоримо про те, у чому секрет наших відмінностей.?        

- Чому дні люди поступають в певній ситуації так, а другі – інакше.?

- Чому часто ми просто не розуміємо людей?

 

- Як ви вважаєте, чи народжується людина з готовим характером? Ні . Але в наших характерах є основа з якою ми народжуємось. Це – темперамент. В перекладі з латинської це слово означає «суміш». Суміш різних індивідуальних особливостей, даних людині від народження.

  Історія розвитку уявлень про темперамент:
Давньогрецька медицина в особі найбільшого її представника Гіппократа вважала, що стан організму залежить, головним чином, від кількісного співвідношення «соків», або рідин, що є в організмі (кров, лімфа, жовч). Римські лікарі, які працювали кількома століттями пізніше, позначили пропорцію у змішуванні цих соків латинським словом,  що означає «належне співвідношення частин», від якого і  з’явився  термін «темперамент».

Змішання рідин в організмі, що характеризується переважанням крові, було названо сангвінічним темпераментом (від лат. Слова «сангвіс» - кров); змішання, при якому переважає лімфа - флегматичним темпераментом (від грецьк . Слова «флегма» - слиз); змішання з переважанням жовтої жовчі - холеричним темпераментом (від грецьк. слова «холе» - жовч) і, нарешті, змішання з переважанням чорної жовчі - меланхолійним темпераментом (від грецьк. слова «мелайної холе» - чорна жовч).
Вчення про типи нервової системи:

Вже в наш час ряд вітчизняних вчених задалися питанням про те, в чому ж полягає фізіологічна основа темпераменту. Ними було висунуто вчення про типи нервової системи, або властивості  нервової системи. І. П. Павлов і його співробітники на основі численних експериментів на собаках виявили кілька основних типів нервової системи.
Вони утворюють різні комбінації, серед яких виділяють чотири основні, що відповідають чотирьом типам темпераменту:

      сильний урівноважений активний —сангвінік;

      сильний урівноважений інертний —флегматик;

      сильний неврівноважений — холе­рик;

      слабкий гальмівний — меланхолік.

Сильний тип нервової системи здатний витримувати дуже сильні подразники, працездатний;  слабкий тип - чутливий, сприйнятливий, але погано переносить великі навантаження і при надсильних подразниках (для людини це можуть бути стреси) схильний впадати в «позамежне гальмування» (нервова система не витримує навантаження і оберігає сама себе - як би тимчасово відключається, перестає реагувати).

 Крім того, тип нервової системи може бути врівноважений або неврівноважений (наприклад, коли людину важко «вивести з себе» - це врівноважений тип), а також рухливий або інертний (швидко або важко переключається з одного виду діяльності на інший).

Інертність, труднощі перемикання ще називають ригідністю, в поведінці це може позначитися як консерватизм, прихильність до одного й того ж порядку, педантизм.
У школі І. П. Павлова сформувалася ідея про те, що тип нервової системи тісно пов'язаний з особливостями поведінки, складає основу темпераменту людини.
 Типи темпераментів:

Індивідуально-своєрідна, природно-обумовлена ​​сукупність динамічних проявів психіки називається темпераментом людини.

 Існує психологічне трактування темпераменту: кожен з чотирьох названих вище типів темпераменту визначається на підставі деяких характерних психологічних особливостей.

Людину  з помітною психічною активністю, яка  швидко озивається на навколишні події, що прагне до частої зміни вражень, порівняно легко переживає невдачі і неприємності,  з живою , рухомою,  виразною мімікою і рухами називають сангвініком.
Людину незворушну, зі стійкими прагненнями і настроєм, з постійністю і глибиною почуттів, з рівномірністю дій і мови, зі слабким зовнішнім виразом душевних станів називають флегматиком.
Людину дуже енергійну, здатну віддаватися справі з особливою пристрастю, швидку та поривчасту, схильну до бурхливих емоційних спалахів і різких змін настрою, зі стрімкими рухами називають холериком.
Людини вразливу, схильну до глибоких переживань, легко раниму, яка  зовні слабо реагує на навколишнє, зі стриманими рухами і приглушеною промовою називають меланхоліком.
Допоможе  нам розібратися в особливостях темпераментів  і австрійський художник Бідструп .( Вчитель  демонструє малюнки, учні коментують поведінку різних людей)

Такі особливості поведінки необхідно враховувати в спілкуванні з іншими людьми

 Поняття про характер . Риси характеру

Відома східна приказка стверджує: “Посій вчинок - пожнеш звичку, посієш характер - пожнеш долю.” Акцент у ній правильно поставлений на людських вчинках, які, повторюючись, стають звичними і закріплюються в рисах характеру, впливаючи на статус людини, її місце в суспільстві та на ставлення інших людей до неї. Слово «характер »ми вживаємо тоді, коли хочемо оцінити звичну поведінку людини,  у якій виражається її особистість. У перекладі з грецької воно означає “риса”, “прикмета”, “ознака”, “особливість”.

Так,  характер - це ставлення, закріплене у звичних формах поведінки. Наприклад, якщо ми говоримо, що чуйність - особливість характеру даної людини, то тим самим вказуємо на її ставлення до людей і одночасно на її поведінку в певній ситуації, а отже, яких вчинків можна чекати від неї у відповідних умовах.

          З точки зору психології характер  - це  стійкі індивідуальні властивості особистості, що складаються і виявляються в діяльності і спілкуванні, обумовлюючи типові для індивіда способи поведінки.

    Ці індивідуальні особливості, що утворюють характер людини, відносяться, в першу чергу, до вольової  сфери (наприклад, рішучість або непевність, боязкість) і до почуттів (наприклад, життєрадісність або пригніченість). Певною мірою вони виявляються і в розумовій діяльності (наприклад, легковажність або вдумливість). Втім, прояви характеру є комплексним утворенням і в ряді випадків практично не піддаються рознесенню за розрядами вольових, емоційних або інтелектуальних процесів (наприклад, підозрілість, щедрість).

   А)  Важливе значення для визначення характеру мають почуття людини, які виявляються у ставленні:

- До інших людей. У спілкуванні з людьми характер людини виявляється в манері поводження, у способах реагування на дії і вчинки людей. Манера спілкування може бути більш-менш делікатною, тактовною чи безцеремонною, ввічливою чи грубою. Риси характеру -  щирість, товариськість або замкнутість, відвертість або потайність

- До самої себе -  власна гідність, скромність, самовпевненість, егоїзм; Відношення до самого себе виявляється в самооцінці своїх дій. Адекватна самооцінка - це одне з умов удосконалення особистості, що допомагають виробляти такі риси характеру, як скромність, принциповість, самодисципліна. Негативними рисами характеру є підвищена самооцінка , зарозумілість і хвастощі. Людина, що володіє цими рисами, звичайно погано вживається у колективі, мимоволі створює в ньому передконфліктні і конфліктні ситуації. Небажана й інша крайність у характері людини: недооцінка своїх достоїнств, боязкість у висловленні своїх позицій, у відстоюванні своїх поглядів. Принциповість – одна з важливих особистісних якостей, що додають характеру діяльну спрямованість.

- До роботи, справи. Відношення до суспільних обов'язків  насамперед виявляється у відношенні особистості до суспільної праці. У цьому зв'язку виявляються такі риси характеру, як працьовитість, сумлінність, наполегливість, ініціативність , ощадливість, і протилежні їм - лінощі, недбалість, пасивність, марнотратство

Б)  Важливою складовою частиною характеру є воля. Людина без волі нагадує автомобіль без двигуна: усе начебто і виглядає солідно, а користі ніякої.

Що ж таке воля?

Воля - здатність людини чинити дії, які вимагають подолання внутрішніх зовнішніх перешкод.

Вольовим людям притаманні такі риси характеру, як цілеспрямованість, витримка, дисциплінованість, рішучість, надійність, завзятість.

Цілеспрямованість. Полягає в умінні людини керуватися у своїх діях і вчинках загальними і стійкими цілями, зумовленими її стійкими переконаннями. Цілеспрямовані люди завжди мають чітко прогнозовану поведінку, спрямовану на досягнення поставленої мети.

Принциповість. Виявляється в умінні людини керуватися у своїх діях і вчинках стійкими принципами і твердими переконаннями, в істинності яких вона впевнилася і які прийняла як керівництво до дій..

Самостійність  - це вміння людини обходитися у своїх діях без сторонньої допомоги і критично ставитися до чужих впливів, оцінюючи їх відповідно до своїх поглядів і переконань

Витримка - уміння своєчасно стримувати небажані спонукання, дії і вчинки.

Рішучість -  здатність людини своєчасно і без зайвих вагань приймати обґрунтовані та відповідальні рішення, твердо і непохитно впроваджувати їх у життя. Протилежна риса — нерішучість є проявом слабкої волі.

Наполегливість. Сутність її полягає в умінні активно викликати дії, потрібні для подолання труднощів, і енергійно діяти під час досягання мети. Наполеглива людина не розгублюється перед невдачами, а, мобілізуючи свої сили, знову намагається досягти задуманого.

Воля людини характеризується й іншими властивостями — сміливістю, мужністю, стійкістю, дисциплінованістю. Вони є індивідуальним поєднанням складного комплексу якостей.

Характер може бути:

Визначеним (одна або кілька головних рис);

Невизначеним (немає);

Цілісним (єдність думок, почуттів);

Нецілісним (немає).

Характер формується, розвивається і змінюється в практичній діяльності людини, відображає умови та спосіб життя.
   Зв'язок характеру і темпераменту

Характер, як і темперамент, зумовлений фізіологічними особливостями людини, і перш за все типом нервової системи. Особливості темпераменту можуть протидіяти або сприяти розвитку певних сторін характеру.

Флегматику важче, ніж холерику чи сангвініку, сформувати у себе ініціативність і енергійність. Для меланхоліка серйозною проблемою є подолання сором'язливості і тривожності. Одночасно вони створюють сприятливі умови для розвитку в холериків стриманості й самокритичності, у сангвініків - витриманості, у флегматиків – активності. Наполегливість у холерика виражається кипучою діяльністю, у флегматика - у зосередженому обмірковуванні. Холерик трудиться енергійно, жагуче , флегматик - методично, не поспішаючи. З іншого боку, і сам темперамент перебудовується під впливом характеру: людина із сильним характером може придушити деякі негативні сторони свого темпераменту, контролювати його прояви.

    Вважається,  що у формуванні характеру велику роль відіграє виховання і самовиховання. Л.С. Виготський вказував, що «темперамент є готівкова передумова, а характер - кінцевий результат виховного процесу». Всі ви пам'ятаєте відомий вислів А.П. Чехова про те, що він сам сформував свій характер, «по крапельці видавлюючи з себе раба».
    Однак особливості темпераменту можуть протидіяти розвитку певних сторін характеру. Флегматику, наприклад, важче, ніж холерикові або сангвініку, сформувати у себе ініціативність і рішучість. Для меланхоліка серйозна проблема - подолання страху і тривожності. Холерикам не вистачає стриманості і самокритичності, сангвінікам - посидючості. Але серйозно і послідовно займаючись самовихованням, можна активно впливати на формування свого характеру.


  Давайте повторимо:

- Що таке темперамент?

- У чому він проявляється?

-  Проаналізуйте вплив волі на діяльність людини.

-  Чому людина ризикує в житті? Є люди, які без необхідності здійснюють небезпечні ризиковані дії. Так, деякі альпіністи обирають найскладніший маршрут до важкодоступної вершини. Чи можна вважати такі дії вольовими? Як пояснити їх природу?

Чому в однакових умовах виховання в сім'ї у дітей нерідко розвиваються різні вольові якості?

 

   Домашнє завдання.       Опрацювати конспект, у зошити виписати тези лекції;

Визначити свій тип темпераменту.

  Тест-опитувальник Г. Айзенка

Додаток №1

Опитувальник Г.Айзенка  (Методика вивчення темпераменту)

"На поставленні питання ти повинен вiдповiсти "так" або "ні", записавши свою вiдповiдь поруч з номером запитання у "Бланку вiдповiдей" знаком "+" або "-". Не потрібно гаяти багато часу на обмірковування питань. Дай ту вiдповiдь, яка перша прийшла в голову. Вiдповiдай на всі питання підряд, нічого не пропускай. Точно i правильно вивчити свій темперамент ти можеш при умові, що вiдповiдi будуть щирі. Коментувати питання не варто.

Опитувальник Г.Айзенка

 

1.    Ви часто відчуваєте потяг до нових вражень, бажання відчути збудження?

2.    Чи часто Ви відчуваєте потребу в друзях, якi Вас розуміють, можуть підбадьорити i втішити?

3.    Чи вважаєте Ви себе безтурботною людиною?

4.    Чи правда, що Вам дуже важко вiдповiсти "Hi"?

5.    Чи обмірковуєте Ви свої справи не поспішаючи, чи віддаєте Ви перевагу тому, щоб почекати перед тим, як діяти?

6.    Ви завжди стримуєте свої обіцянки, не зважаючи на те, що Вам це не завжди вигідно?

7.    Чи часто у Вас бувають спади i пiдйоми настрою?

8.    Взагалi Ви дієте i розмовляєте швидко, без запинок для обмірковування?

9.    Чи виникало у Вас коли-небудь почуття, що Ви "нещасна людина", хоча ніякої вагомої причини для цього не було?

10.                      Чи зробили б Ви все, будь-що, на спір?

11.                      Чи виникає у Вас почуття невпевненості та сорому, коли хочете зав'язати розмову з симпатичною (ним) незнайомкою (цем)?

12.                      Чи буває коли-небудь, що Ви сердитесь, виходите з себе?

13.                      Чи часто Ви дiєте під впливом тимчасового настрою?

14.                      Чи часто Ви хвилюєтесь із-за того, що зробили або сказали щось таке, чого не слід було робити або говорити?

15.                      Чи віддаєте Ви перевагу книжкам над зустрічами з людьми?

16.                      Чи правда, що Вас легко образити?

17.                      Ви любите часто бувати в компаніях?

18.                      Чи бувають у Вас такі думки, що Ви хотіли б приховати від інших?

19.                      Чи правда, що Ви часом повні енергії так, що все горить у руках, а часом зовсім в’ялі?

20.                      Чи хотіли б Ви, щоб у Вас було друзів менше, але щоб вони були дуже близькими?

21.                      Чи часто Ви мрієте?

22.                      Коли на Вас кричать, Ви вiдповiдаєте тим же?

23.                      Чи часто Вас хвилює відчуття провини?

24.                      Чи всі Ваші звички хороші та Бажані?

25.                      Чи здатні Ви дати волю своїм почуттям i повеселитись у галасливій компанії?

26.                      Чи рахуєте Ви себе людиною збудливою i вразливою?

27.                      Чи вважають Вас людиною жвавою i веселю?

28.                      Після того, як справа зроблена, чи часто Ви подумки повертаєтесь до неї, гадаєте, що можна було б зробити краще?

29.                      Ви, як правило, мовчите, коли знаходитесь в компанії інших людей?

30.                      Буває так, що Ви інколи переказуєте плітки чи чутки?

31.                      Буває таке, що Вам не спиться через те, що рiзнi думки лізуть у голову?

32.                      Якщо Ви хочете дізнатись про що-небудь, то Ви скоріше прочитаєте про це в книжці, ніж запитаєте?

33.                      Чи буває у Вас сильне серцебиття?

34.                      Чи подобається Вам робота, яка вимагає від Вас постійної уваги?

35.                      Чи бувають у Вас приступи сильного тремтіння?

36.                      Якщо б Ви знали, що сказане Вами ніколи не буде розголошено, Ви б завжди висловлювались у дусi загальноприйнятого (як всі)?

37.                      Чи справді Вам неприємно знаходитись у компаніях, де насміхаються один над одним?

38.                      Ви дратівлива людина?

39.                      Чи подобається Вам робота, яка вимагає швидких дій?

40.                      Чи хвилюєтесь Ви з приводу будь-яких неприємних подій, якi могли б статись?

41.                      Чи правда, що Ви людина повільна i некваплива в рухах?

42.                      Ви коли-небудь спізнювались на побачення чи на роботу?

43.                      Чи часто Вам сняться жахливі сни?

44.                      Чи правда, що Ви так любите поговорити, що ніколи не пропустите зручного випадку порозмовляти з незнайомою людиною?

45.                      Чи турбують Вас які-небудь болі?

46.                      Чи Ви б відчували себе дуже нещасним, якщо б тривалий час були позбавлені широкого спілкування з людьми?

47.                      Чи можете Ви назвати себе нервовою людиною?

48.                      Серед людей, яких Ви знаєте, такі, що Вам дуже не подобаються?

49.                      Могли б Ви сказати про себе, що Ви впевнена в собі людина?

50.                      Чи легко Ви ображаєтесь, коли люди вкажуть на Ваші помилки в роботі або на Ваші особисті промахи?

51.                      Чи рахуєте Ви, що важко отримати справжнє задоволення від вечорниць?

52.                      Чи турбує Вас відчуття, що Ви чимось гiршi за інших?

53.                      Чи легко Вам внести пожвавлення в досить скучну компанію?

54.                      Чи буває так, що Ви говорите про речі, на яких зовсім не розумієтесь?

55.                      Чи піклуєтесь Ви про своє здоров'я?

56.                      Чи любите Ви жартувати над іншими?

57.                      Чи страждаєте Ви від безсоння?

 


БЛАНК ВIДПОВIДЕЙ

Прізвище _______________Вік___________ Дата _________________Стать Ч Ж

Відповіді

Відповіді

Відповіді

Відповіді

так

ні

так

ні

так

ні

так

ні

 

1

 

 

15

 

 

30

 

 

45

 

 

2

 

 

16

 

 

31

 

 

46

 

 

3

 

 

17

 

 

32

 

 

47

 

 

4

 

 

18

 

 

33

 

 

48

 

 

5

 

 

19

 

 

34

 

 

49

 

 

6

 

 

20

 

 

35

 

 

50

 

 

7

 

 

21

 

 

36

 

 

51

 

 

8

 

 

22

 

 

37

 

 

52

 

 

9

 

 

23

 

 

38

 

 

53

 

 

10

 

 

24

 

 

39

 

 

54

 

 

11

 

 

25

 

 

40

 

 

55

 

 

12

 

 

26

 

 

41

 

 

56

 

 

13

 

 

27

 

 

42

 

 

57

 

 

14

 

 

28

 

 

43

 

 

 

 

 

 

 

 

29

 

 

44

 

 

 

 

Щ –              Е -              Н –

 

ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТIВ

Заповнений бланк звіряєш з ключем i підраховують кiлькiсть спiвпадань з ключем. Результати записуються в "Бланки вiдповiдей" проти позначень: "Е" - шкала "екстра - iнтроверсiя", "Н" – шкала "нейротизму - емоційна стабiльнiсть", "Щ" - шкала "щирості". Результати опитування достовiрнi, якщо шкала "Щ"<4. При "Щ">4 обробка результатів не проводиться.

Тип темпераменту визначається наступним чином. Вiдкладаємо показник шкали "Е" на осі "iнтроверсiя - екстраверсія", а показник шкали "Н" на осі" нейротизм – емоційна стабiльнiсть" (Див. мал.1.)

При аналiзi результатів обстеження необхідно притримуватись таких орiєнтирiв:

  • екстраверсія - iнтроверсiя: 12 - середнє значення, не менше, ніж 15 - екстраверт, не менше 19 - яскравий екстраверт; не більше 9 - iнтроверт; не більше 5 - глибокий iнтроверт;
  • нейротизм: 9-13 - середнє значення; не менше 15 - високий рівень нейротизму; не менше 19 - дуже високий рівень нейротизму; не більше 7 - низький рівень нейротизму;

Опускаємо перпендикуляри у вiдмiчених точках на осях до їх перетину. Точку перетину з'єднуємо з центром лiнiєю (вектор темпераменту).

Побудовані вектори темпераменту цих оптантів див. на мал. 2

.

 КЛЮЧ ДО МЕТОДИКИ АЙЗЕНКА

Екстраверсія

Нейротизм

Щирість

№ питання

відповідь

№ питання

відповідь

№ питання

відповідь

1

так

2

так

6

так

3

так

4

так

12

ні

5

ні

7

так

18

ні

8

так

9

так

24

так

10

так

11

так

30

ні

13

так

14

так

36

так

15

ні

16

так

42

ні

17

так

19

так

48

ні

20

ні

21

так

54

ні

22

так

23

так

 

 

25

так

26

так

 

 

27

так

28

так

 

 

29

ні

31

так

 

 

32

ні

33

так

 

 

34

ні

35

так

 

 

37

ні

38

так

 

 

39

так

40

так

 

 

41

ні

43

так

 

 

44

так

45

так

 

 

46

так

47

так

 

 

49

так

50

так

 

 

51

ні

52

так

 

 

53

так

55

так

 

 

56

так

57

так

 

 

 



 

 

 

 

 

 

 

 

 








Для зворотнього зв'язку: annacherkay@ gmail.com

До побачення. Сидіть вдома, мийте руки, бережіть себе, Залишайтесь здоровими!



Комментариев нет:

Отправить комментарий