Доброго дня учні групи АКП - 46!

  

Сьогодні до вашої уваги даю матеріали до уроку № 7, який відповідно до розкладу ( по заміні) відбудеться 06.11.2020 р.  

 

Матеріали до уроку № 7

 

Тема:    Пам’ять як психічний процес. Покращання пам’яті. Прийоми мнемотехніки   

 Завдання:

1. Опрацюйте матеріал лекції, у зошити випишіть тези, запам’ятайте основну інформацію.

Лекція:

План.

 1.Пам’ять як психічний процес.

 2. Діагностика пам’яті.

 3. Механізми запам’ятовування і забування.

4. Прийоми мнемотехніки.

 

Сьогодні  ми з вами поговоримо про пам’ять як психічний процес, з’ясуємо, які існують види пам’яті, що необхідно робити, щоб покращити її властивості. В якості епіграфа до уроку візьмемо слова П. Жане «Память – это преодоление отсутствия».                                        

 

Отже, пам’ять - це  психічний процес.

       Наш мозок має дуже важливу властивість. Він не тільки отримує інформацію про оточуючий світ, але і зберігає накопичує її. Кожного дня ми дізнаємось багато нового, з кожним днем збагачуються наші знання. Все, про що дізнається людина, може бути надовго збережено в «комірчинах» її мозку.

       Пам’ять – це запам’ятовування, збереження і подальше відтворення людиною її досвіду  

       У древніх греків була богиня пам’яті Мнемозина, і вони її вважали матір’ю дев’яти муз, які  були покровительками всіх відомих в той час наук та мистецтв. Ім’я цієї богині дало назву пам’яті. У сучасних наукових працях можна прочитати вислови: «мнемічне направлення», «мнемічна задача», «мнемічна діяльність». Все це про пам'ять.

Виникнення людської пам’яті древні греки пов’язували з іменем одного із найпрекрасніших героїв, Прометея. Цей юнак не тільки подарував людству вогонь. Ось які слова вкладає в його уста великий древньогрецький поет Есхіл:

       Послушайте, что смертным сделал я:

       Число им изобрел,

       И буквы научил соединять –

       Им память дал, мать муз – всего причину.

Значення  пам’яті в житті людини дуже велике.

       Абсолютно все, що ми знаємо, вміємо, є наслідком здатності мозку  запам’ятовувати і зберігати в пам’яті образи, думки, пережиті почуття, рухи та їх системи. Людина, позбавлена пам’яті, як вказував І.М.Сеченов, вічно знаходилась би у положенні новонародженого, була б істотою, не здатною чомусь навчитись, чимось оволодіти, а її дії визначались би лише інстинктами.

  Які ж фактори впливають на нашу пам’ять?

       Людина запам’ятовує найбільш міцно ті факти, події та явища, які мають для неї, для її діяльності особливо важливе значення. І навпаки, все те, що має невелике значення, запам’ятовується значно гірше і швидко забувається. Велике значення при запам’ятовуванні мають стійкі інтереси особистості.

       На запам’ятовування сильно впливає емоційне ставлення людини до того, що запам’ятовується. Продуктивність пам’яті багато в чому залежить і від вольових якостей людини. Таким чином, пам’ять пов’язана із особливостями особистості. Людина свідомо регулює процеси своєї пам’яті та керує ними, виходячи із тих цілей та задач, які ставить у своїй діяльності.

  Механізми запам’ятовування і забування.

        Нерідко пам’ять порівнюють з якоюсь технічною моделлю, наприклад із

Магнітофоном. З чого починається його робота?

       Отже, пам'ять починається із запам’ятовування  - на плівку заноситься якась інформація. Ці образи, слова, враження повинні утримуватись, залишитись: в психології пам’яті цей процес так і називають – збереження. Ми включаємо касету, і музика, що була колись записана, звучить. Відбувається відтворення. Інформацію, що нам вже непотрібна, ми стираємо із плівки. В пам’яті теж є такий очисний процес – забування.

       Збереження – це утримання вивченого в пам’яті, тобто збереження слідів та зв’язків у мозку. Забування – зникнення із пам’яті, тобто процес згасання, ліквідації, «стирання» слідів, загальмування зв’язків. Ці два процеси протилежні за характером (учні записують визначення у зошити).

       Взагалі забування – природний і необхідний процес. Якби ми не мали здатності забувати, наша пам’ять була б заповненою масою дрібниць, непотрібних деталей, фактів, подробиць. А забування дає можливість мозку звільнятися від зайвої інформації.

         Види пам’яті розрізняють в залежності від того, що запам’ятовується, як запам’ятовується і наскільки довго запам’ятовується.

В основу класифікації пам’яті покладені три основні критерії:

1) об’єкт запам’ятовування, тобто те, що запам’ятовується. Що ж запам’ятовується людиною? Предмети і явища, думки, рухи, почуття. Відповідно цьому розрізняють такі види пам’яті, як образна, словесно-логічна, рухова (моторна) та емоційна;

2) ступінь вольової регуляції пам’яті. З цієї точки зору розрізняють довільну та мимовільну пам’ять;

3) як довго зберігається в пам’яті. Тут мають на увазі короткочасну, довготривалу та оперативну пам’ять.

Образна пам’ять – це запам’ятовування, збереження та відтворення образів предметів та явищ дійсності, які раніше сприймалися ( підвиди – зорова, слухова, нюхова, тактильна, смакова).

Словесно-логічна пам’ять – виражається у запам’ятовуванні, збереженні та відтворенні думок, понять, словесних формулювань.

Рухова ( моторна) пам’ять проявляється у запам’ятовуванні та відтворенні рухів та їх систем.

Емоційна пам’ять – пам’ять на почуття, що переживались.

Якщо не ставлять спеціальної мети запам’ятати та пригадати матеріал і останній запам’ятовується ніби сам собою, без вольових зусиль, то це пам’ять мимовільна.

Якщо ставлять спеціальну мету запам’ятати, використовують вольові зусилля, то це пам’ять довільна.

Короткочасна пам’ять – процес невеликої тривалості ( кілька секунд чи хвилин), але достатній для точного відтворення подій, які щойно відбулися, предметів та явищ, які були щойно сприйняті.

Довготривала пам’ять характеризується відносною тривалістю та міцністю збереження матеріалу, що був сприйнятий.

Оперативна пам’ять – запам’ятовування деяких відомостей на  час, який необхідний для виконання операції, окремої частини діяльності.

Прийоми мнемотехніки

 Давайте згадаємо:

-         Визначення поняття «пам'ять».

-         З чиїм ім’ям древні греки пов’язували виникнення пам’яті?

-         Які критерії покладені в основу класифікації пам’яті?

-         Яке значення має пам’ять в житті людини?   

Переходимо до опрацювання наступного питання: Які фактори впливають на нашу пам’ять?

      Для успішного запам’ятовування велике значення має установка на запам’ятовування, коли людина ставить перед собою спеціальну задачу: саме запам’ятати матеріал, а не просто сприйняти його.

         Яким же чином можна запам’ятати те, що потрібно? Тут на допомогу приходять прийоми мнемотехніки – це техніки запам’ятовування й відтворення інформації.

1.     Метод групування: цифри можна групувати, як телефонні номери,

хронологічні дати тощо. Слова – класифікувати за приналежністю.

Наприклад: 1) 04 12 19 61 – перший політ людини в космос – 12.04.1961 р.;

                    2) покупки: прання – порошок; школа – зошит, ручка; одяг -

 шкарпетки, кепка, футболка; їжа – хліб, сіль, помідори, чай (всього 10 об’єктів).

2.     Методи:

1) рим (суголосся): латинська назва трав’янистої рослини – аграпірум

 гігато – агроном з гітарою;

2) ритму – «п’ять на п’ять – двадцять п’ять, це не можна забувать».

3. Метод акровіршів.

 Наприклад: «чисте повітря, і життя здорове – говорив старий філософ»

(кольори веселки: червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, голубий, синій, фіолетовий).

       4. Ланцюговий метод – з’єднання в складний образ чи картину понять, які

потрібно запам’ятати.

Наприклад: слова, включені в одне речення чи розповідь (чайник, ніж, метелик, свічка, точка, колода, журнал, малина, дошка, обруч); закономірність розташування чисел, геометричних фігур і символів.

5. Метод парних асоціацій – використовується одночасно ритм і

образність.

       Наприклад: один – магазин, дві – трави, три – зітри, чотири – у квартирі, тобто сходити в магазин за покупками, повиривати траву, випрати, прибрати у квартирі.

        6. Метод образної візуалізації.

        Я послідовно перелічуватиму 10 ситуацій, які можна спостерігати, а ваше завдання – заплющивши очі, уявити відповідні картини.

1) лев, що нападає на антилопу;

2) собака, що крутить хвостом;

3) муха у вашому супі;

4) мигдальне печиво в коробці;

5) блискавка в темряві;

6) пляма на вашому улюбленому одязі;

7) діамант, що блищить на сонці;

8) крик від жаху вночі;

9) радість материнства;

10) друг, що поцупив гроші з вашого гаманця.

       А тепер згадайте й запишіть назви візуалізованих картинок.

       7. Для запам’ятовування великих блоків інформації зручний метод  виділення головних думок – матеріал розбивають на частини та виділяють головне і суттєве в кожній частині.

       Наприклад: перед вами текст із виділеними жирним шрифтом і пронумерованими головними думками. Спробуйте відтворити їх, зберігаючи зазначену послідовність (учні отримують роздатковий матеріал з текстом).

       Кінець квітня 1945 р. Ще точилися бої на вулицях Потсдама (1), а на околиці, вільній від фашистів, зібралася ціла юрба жінок (2) – дивилися, як вели роту німецьких військовополонених. Молода німкеня щось показувала старій жінці в їх бік, а в самої на очах дрижали сльози (3).

-   Запитайте, чого ця дівчина плаче, - звернувся радянський полковник (4) до перекладача.

  Одна з німецьких жінок розповіла, що серед полонених – наречений

 дівчини (5), а вона тепер на все життя залишиться нещасливою й самотньою, бо її майбутнього чоловіка поженуть у Сибір, де він і загине.

       Полковник наказав зупинити колону (6) і підвести до нього цього молодого німця-нареченого (7). Коли полонений несміливо підступив до нього (8), полковник покликав до себе німецьку дівчину (9), взяв їх обох за руки і сказав просто:

-   Будьте щасливі! (10)

 

Висновки:

- З якими мнемотехнічними прийомами ви познайомились?

- Який із них вам найбільше сподобався?

 

Правила роботи з пам’яттю

 

·       Заучуй з бажанням знати та пам’ятати.

·       Став мету запам’ятати надовго.

·       Користуйся смисловими опорами.

·       Починай повторювати до того, як матеріал почав забуватися.

·       Заучуй та повторюй невеликими частинами.

·       Краще вчити по одній годині сім днів, ніж сім годин підряд в один день.

·       Після математики вчи історію, після фізики – літературу: пам’ять любить різноманітність.

·       Коли вчиш, записуй, малюй схеми, діаграми, кресли графіки, порівнюй з тим, що знав раніше.

·       Не вчи вірші за стовпчиками. Короткі заучуй в цілому, довгі – розбивай на частини.

·       Якомога швидше, не чекаючи повного заучування, намагайся відтворити закривши книжку.

·       Якщо отримав завдання на вівторок, а відповідати потрібно у п’ятницю, не чекай до четверга: вивчи одразу, а на передодні тільки повтори.

·       Інколи використовуй мнемотехніку – штучні прийоми, що полегшують запам’ятовування.

 

  Домашнє завдання:

       Я вам пропоную об’єкти для запам’ятовування. Ви повинні вибрати максимально  ефективний і індивідуально прийнятний мнемотехнічний прийом, використати його для запам’ятовування матеріалу та захистити правильність і ефективність свого вибору.

       Матеріал  із  об’єктами для запам’ятовування:

1. Українець, економіка, каша, татуювання, нейтрон, любов, ножиці, совість, глина, словник.

2. 2 10 17 19 25

3. Строга вчителька, хлопчик-боягуз, тяжка праця, розвиток, весела компанія…

 

Для зворотнього зв'язку: annacherkay@ gmail.com

 

 До побачення.