Доброго дня учні групи АКП-26 . Даю матеріали до уроку №12., який відповідно до розкладу має відбутися 11.11.2021 р.
Тема. Ернст Теодор Амадей Гофман (1776 – 1822). «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер». Протиставлення філістерів та ентузіастів як провідний конфлікт творчості Е. Т. А. Гофмана. Особливості сюжету композиції повісті «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер». Викривальний зміст твору. символіка
Словникова робота (запис до зошитів)
Цинобра (кіновар; від латин. cinnabaris, нім. zinnober) — мінерал або фарба яскраво-червоного кольору. Від цього слова походить прізвисько Цахеса.
Спробуємо дати відповіді на наступні питання:
· Які факти біографії Гофмана вам найбільше запам’ятались?
· Настільки, на ваш погляд, політична й економічна ситуація в країні відбилася у творчості письменника?
· Чому митець вдавався до фантастики, до сатири?
· Назвіть особливості творчої манери Гофмана.
· У чому, на вашу думку, полягає незвичність творчої долі Е. Т. А. Гофмана?
Схарактеризуйте письменника за спогадами сучасників та його висловлюванням: «Художник — не професія, художник — спосіб життя» (Е. Т. А. Гофман)
Як ви вважаєте, «Крихітка Цахес...» — твір серйозний чи ні?
Сам автор за жанром схарактеризував свій твір як казку. Які ознаки казки ми помітили у творі? (Дія відбувається у казковій країні, тут є маги, феї, чарівні речі, можливі чарівні перетворення.) У творі тісно переплітаються реальність і фантастика. Згадаймо реальних і фантастичних персонажів. (Реальні — Балтазар, Фабіан, Мош Терпін, Кандида, жителі князівства. Фантастичні — фея Рожабельверде, маг Проспер Альпанус.) А Цахеса можна вважати і реальним, і фантастичним героєм.
Опрацюйте схеми, замалюйте в зошити;
· Що ви вважаєте описом фантастичного, а що — реального світу? (Бідна селянка, бридкий виродок (опис зовнішності) — реальне; панна фон Рожа-Гожа (зовнішність, уміння) — фантастичне.)
· Що можна сказати про устрій зображеної країни? Якою побачив країну «всесвітньо відомий учений Птоломеус Філадельфус»? Прочитайте опис студентського свята.
· Якими ви уявляєте людей, що населяють цю країну: їхні заняття, ставлення до оточуючих?
Аналіз тексту й образів героїв літературного твору
· Що вбачає незвичайного, чудернацького у «лускунчику», «курдуплі» Бальтазар?
· Як інші герої ставляться до Циннобера?
· Хто з героїв казки страждає через «малого виродка»? Прочитайте епізоди зустрічі з відомим скрипалем-віртуозом Вінченцо Сбіокою, референдарієм Пульхером.
· Чи випадковою була зустріч у лісі Бальтазара й Пульхера з дивним чоловіком у незвичайній кареті? Прочитайте кінець 4-го розділу.
Отже, автор поєднав реальне й фантастичнез метою: фантастика слугувала письменникові засобом розуміння умовностей життя. У творах Гофмана, який відкрив подвійність людської натури, персонажі нерідко страждають на роздвоєння особистості. Ознаки протиріч людини у творах митця виступають окремо, не змішуючись, і матеріалізуються у творчій свідомості в образах двійників.
У новелі головний герой — студент Бальтазар. Він бере участь у реальній боротьбі проти політичного деспота і тирана. Бальтазар за вдачею поет, складає вірші про солов’я і троянду, вкладаючи в поетичні образи свою палку пристрасть до красуні Кандіди. Немає значення, наскільки талановиті твори Бальтазара, важливо, що йому притаманне поетичне світосприйняття, що наодинці з природою він відчуває стан блаженного схвилювання. Автор наділив свого героя даром прозорливості. Він — поет, але бачить оточуючих людей такими, якими вони є насправді, жодне чаклунство не примусило його в потворному мерзотникові і кар’єристі визнати особу, гідну слави. У постаті Бальтазара нема нічого фантастичного, його життя є реальним, таким є і він сам.
· Герої Гофмана поділяються на дві категорії: на щасливих обивателів, які задоволені собою та своїм існуванням, слухняно грають свої безглузді ролі, і на мрійників, ентузіастів, людей «не від світу цього». Життя зазвичай вселяє в останніх жах, тому вони тікають у свій внутрішній світ, але й там не знаходять спокою.
Образи-символи
Золоті волосини – символ золота, грошей і їхньої влади над людьми і суспільством.
Князь Пафнутій – символ псевдо просвітительської науки;
Професор Мош Терпін – карикатура на тих, хто захопив командні пости в науці, безжалісно бюрократизувавши її;
вручення ордену Зелено-плямистого тигра – критика діяльності урядовців;
Бальтазар – антипод Цахеса, символ світу поетичної мрії.
·Ще раз, чим різняться філістери та мрійники? Хто, на вашу думку, несе ознаки авторського ідеалу?
Бальтазар тому є романтичним героєм, що стає до двобою зі злодієм, який краде все, що потрапляє в його поле зору. Знаючи, що Бальтазар закоханий у Кандіду, Цахес відбирає у нього кохану. тоді студент розшукує чарівника Альпануса, і той розкриває таємницю Цахеса. Бальтазар, за законами казки, одружується з коханою й отримує подарунок від Альпануса — помешкання та кошти.
Записати у зошитах.
Ознаки романтизму повісті Е. Т. А. Гофмана «Крихітка Цахес, на прізвисько Циннобер»
1) Основний конфлікт твору (протистояння митця Бальтазара й філістера Цахеса) утілює неприйняття романтиками буденності реального життя і звеличення «життя духу».
2) Переплетіння реальності й нестримної фантазії.
3) Контраст високого, прекрасного і заземлено-буденного, потворного у творі як конкретне втілення антитези: з одного боку — недосяжного романтичного ідеалу, з іншого — ницої буденної реальності.
Підсумки: Тож , «Крихітка Цахес...» — твір серйозний чи ні?
- Серйозний, тому що в ньому порушено важливі проблеми.
Висновок
Казка має світлий кінець. Бальтазар одружується і молоді живуть у сільському будинку Альпануса. В побутовому плані він влаштований. У його садибі завжди чудова погода, горщики на кухні не перекипають, жодна страва не підгорає. Гофман відверто іронізує, висміюючи міщанське уявлення про щастя. Він не жаліє свого позитивного героя. У Бальтазарі, як і в багатьох інших, письменник бачить фатальну роздвоєність. Колишній поет, ентузіаст перетворюється на філістера. Гофман наводить на думку про складність людської натури, що не вкладається в жодні рамки. В реальному житті управляють Цахеси, і нікому вирвати ті три золоті волосини. Тільки деякі бальтазари бачать тут правду, - та тільки тому, що в них викрали наречену.
Романтичне щастя, за Гофманом, - тільки казка, поетична фантазія.
Авторська позиція:
За Гофманом, носієм справжньої людяності є поезія, художня творчість. Міщанський практицизм несе загибель творчим натурам, автоматизує життя, витісняючи з нього людський зміст. Письменник висміює «стадну» ідеологію. «Просвітителі» - втілення найгірших рис філістерства – голий практицизм, формалізм. Лише людина, закохана в природу, зберігає внутрішню чистоту та цільність, свої таланти та чесноти.
Домашнє завдання:
Для всіх: опрацювати матеріал підручника за темою уроку.
Випереджальне (творче): підготувати презентацію «Школа «чистого мистецтва» в російській поезії. Лірика Ф. І. Тютчева й А. А. Фета»; вивчити напам’ять вірші Ф. І. Тютчева «Silentium», А. А. Фета («Я прийшов до тебе, мила...», «Шепіт, ніжний звук зітхання...») .
Випереджальне (індивідуальне): підготувати повідомлення про особливості поетичного світу Ф. І. Тютчева, його життєвий шлях.
А ЦЕ ЦІКАВО ! Зв'язок з іншими видами мистецтва.
Образотворче мистецтво.
Малюнки і карикатури роботи Е.Т.А.Гофмана (автопортрет 1810 р.).
Ілюстрації: Б.Лавров, С.Чайкун, В.Траугот, А.Гончаров. Ілюстрації до твору.
Музика
Ж.Оффенбах. «Казки Гофмана» (опера).
П.Чайковський. «Лускунчик» (балет).
Р.Шуман. «Крейслеріана»
Р.Вагнер. «Летючий голландець»
А.Адам. «Жізель»
Театр і кіно
«Гофманіада» (сценарій фільму А.Тарковського). Я.Стельмах. «Крихітка Цахес» (Україна, вистава за мотивами повісті Е.Т.А.Гофмана).
Думки митців та критиків
Гофман зі своїми химерними карикатурами завжди й незмінно тримається земної реальності. (Г.Гейне)
А уява ж була його життєвою стихією, його дійсним світом, полем діяльності його думки… (Жорж Санд)
В одно мгновенье видеть Вечность,
Огромный мир – в зеркале песка,
В единой горсти – бесконечность,
И небо – в чашечке цветка.
В.Блейк
Він завжди був розбитим інструментом, чудовим інструментом з маленькою тріщинкою. За характером своїм людина весела, зразковий художник, він завчасно розбив себе об твердиню буденщини. (С.Цвейг)
Комментариев нет:
Отправить комментарий