Доброго дня, дорогі учні груп АКОФ-27, АК-25! 

    Даю матеріали до уроку № 15 із зарубіжної літератури,  який відповідно до розкладу відбудеться 01.12. 2021 р.  

Тема:  Школа чистого мистецтва в російській поезії. Лірика Ф.М. Тютчева (1803 - 1873). Художня довершеність творів

У російській літературі XIX ст. значного поширення набули естетичні концепції «чистого мистецтва» або «мистецтва для мистецтва». Тенденція розвитку «чистого мистецтва» в Росії пояснюється намаганням його захисників протистояти популярності революційно-демократичного руху та утилітарним підходам до розуміння природи мистецтва.

Особливо ці тенденції були поширеними у творчості послідовників романтизму, а саме: А. Григор’‎єва,   А. Майкова, Я. Полонського,А. Фета,Ф. Тютчева та ін.

 Ці поети у своїх творах намагалися уникати соціальних та політичних питань, виявляли особливий інтерес до художньої форми.

Запишіть у зошитах:

 Особливості поезії «чистого мистецтва»

•  Поезія натяків, здогадок, замовчувань.

• Вірші не мають сюжетної організації: ліричні мініатюри передають не думки й почуття, а летючий настрій поета.

•  Мистецтво не має бути пов’‎язане із життям.

•  Поет не повинен втручатися у справи світу.

•  Поезія — для обраних.

 Провідні теми поезії «чистого мистецтва» 

• Кохання — лірика відзначена багатством відтінків, ніжністю й душевним теплом.

• Природа — образність, нетрадиційність порівнянь, епітетів; олюднення природи, знаходження в ній відгомону своїх настроїв і почуттів.

• Мистецтво — співучість і музикальність.

• Поезія — самоціль для поета: необхідно спокійно споглядати, усамітнившись від суєтного світу й заглибившись у витончений світ індивідуальних переживань. Поет вільний, незалежний від зовнішніх умов. Призначення його — іти туди, куди кличе вільний розум.

 Особливості пейзажної лірики «чистого мистецтва»

• Фіксування змін у природі.

• Точність і чіткість зображуваного пейзажу.

 Особливості поетичного світу Ф. І. Тютчева

• Сприйняття буття як катастрофи.

• Поет-філософ, поет-психолог.

• Останній російський поет-романтик.

• Природа — живий, багатоликий і одухотворений світ.

• Людина часто самотня й безсила порівняно з могутністю природи.

• Для віршів характерна насичена метафоричність.

• У жанровому плані — тяжіння до філософської мініатюри, поетичної фрагментарн

 — До шедеврів філософської лірики Ф. Тютчева належить вірш «Silentium». У перекладі з латини ця назва означає «Мовчання».

 ПРОСЛУХАЙТЕ ТВІР:

 Аналіз тексту літературного твору:

· Якою є тема цього вірша? У чому полягає особливість її втілення? 

- У вірші ніби схрестилися два мотиви: традиційна для літератури тема поета й поезії і тема кохання. За формою та змістом вірш декларативний, тобто автор намагається переконати читача в правильності суджень, які задекларовані у цьому творі.

· Яку проблему розв’‎язує автор у творі? 

- Це проблема, що турбувала ще поетів-романтиків: чи все підвладне мовному оформленню і вираженню, чи, може, є речі, які не підлягають висловленню?

· Чи можна судити про ставлення автора до свого ліричного героя? 

- У вірші відчувається співчуття автора до людини, яка приречена на нерозуміння та внутрішню самотність.

· Яке значення має звертання до природи? 

- Автор використовує прийом психологічного паралелізму. Людина і природа живуть за однаковими законами. Як не можуть зрозуміти зорі того, чому вони мають блищати і згасати у височині, так і людина не може і не повинна намагатися зрозуміти, чому почуття раптово виникають і так само раптово зникають: «Нехай в безодні глибини / І сходять, і зайдуть вони, / мов зорі ясні уночі: / Любуйся ними і мовчи». Тютчев вважав, що почуття вищі від розуму, оскільки вони є породженням вічної душі, а не тлінної матерії. І через це намагатися висловити те, що відбувається в душі людини, не має сенсу, та й взагалі неможливо: «Як серцю висловить себе? / Чи ж зрозуміє хто тебе? / Не зрозуміє слова він, / Бо думка висловлена — тлін».

· Яка строфа, на вашу думку, є провідною у структурі вірша? 

- Провідне місце в структурі вірша посідає друга строфа, зокрема рядок, який мовою оригіналу звучить як афоризм: «мысль изреченная есть ложь». саме ця думка пояснює заклики до мовчання в першій та останній строфах.

· Яким у вірші постає світ людської душі? 

- Світ людської душі — живий, він існує ніби поза людиною («любуйся ними» — тобто своїми чуттями — «і мовчи»). Ця авторська ідея підкреслюється насиченою метафоричністю мовлення («чуття сходять», «чуття зайдуть», «серце висловлює себе».

Прослухайте відомості про життєвий і творчий  шлях Ф. І. Тютчева:

 

 Романс на слова Ф. Тютчева "Я встретил вас"

 

  

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

· Продовжте речення: «Найцікавішим для мене сьогодні було...».

  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: вивчити напам’‎ять вірш Ф. І. Тютчева  (за вибором учнів).

 

ДОДАТОК ДО УРОКУ:

SILENTIUM

мовчи, заховуй од життя

I мрії, і свої чуття!

Нехай в безодні глибини

I сходять, і зайдуть вони,

Мов зорі ясні уночі:

 

Любуйся ними і мовчи.

Як серцю висловить себе?

Чи ж зрозуміє хто тебе?

Не зрозуміє слова він,

Бо думка висловлена — тлін.

Джерел душі не руш вночі:

Живися ними і мовчи.

В собі самому жить умій!

Є цілий світ в душі твоїй

Таємно-чарівливих дум;

Заглушить їх буденний шум,

I зникнуть, в сяйві дня мручи,

Ти слухай спів їх і мовчи!

 

Ф. Тютчев (переклад м. Вороного)

ІЩЕ ГОРЯТЬ В ДУШІ БАЖАННЯ...

Іще горять в душі бажання,

Ще манить зір краса твоя,

Крізь любі спогади туманні

Іще ловлю твій образ я.

Твій образ милий та прекрасний

Всякденно видиться мені,

І недосяжний, і незгасний,

Немов зоря в височині.

Ф. Тютчев (переклад М. Рильського)

 

 

До побачення. Для зворотнього зв'язку: annacherkay@gmail.com

  Залишайтесь здоровими!